Співвласник будівельної мережі “Епіцентр” і нинішній народний депутат України Олександр Герега став широко знайомим для мешканців Хмельниччини, коли в 2012 році навідався у 192 виборчий округ (Городоцький, Дунаєвецький, Чемеровецький, Ярмолинецький райони).
Свій вибір майбутнього політичного трампліну пояснив просто, мовляв, тут народився (у райцентрі Городок), живу і хочу щось зробити для малої батьківщини. Власне звідси беруть початок всі конкретні справи Гереги, які починалися із заміни вікон у школах, закінчувалися позолотою куполів храмів.
Опоненти на округу Гереги спочатку не розуміли, навіщо цей киянин (бо насправді він мешкав у столиці, а не в Городку, який на час виборів став для нього “рідним” — авт.)так витрачається і фінансово надривається. Тодішній самовисуванець Йосип Вінський запропонував для такої категорії кандидатів у нардепи провести інші “вибори”.
— Логіка така, що депутатом Верховної Ради має стати ті, у кого більше грошей, а не ті, хто пропонують програми в інтересах людей. Тоді зберіть їх у столичному будинку культури, встановіть ваги, і хто більший мішок з грішми принеси, той переможець, —наголосив він.
Виборча кампанія “конкретних справ” у 2012 році дала хороші плоди — за Олександра Герегу проголосувало 58,04% виборців округу. Високий результат дозволяв мажоритарнику зі статками козирнути фактом перед партією влади Віктора Януковича, що, крім кількох тисяч працівників “Епіцентру”, за ним стоїть близько 70 тисяч виборців.
Очевидно, що аргумент не спрацював, оскільки Олександру Володимировичу таки довелося вступити до лав фракції “Партії регіонів”. У міжвиборчий період на 192 окрузі він залишив працювати громадську організацію “За конкретні справи”.
Новий етап робити “конкретних справ” припав на осінь 2014 року. Тоді майданна влада оголосила позачергові вибори до парламенту з посилом перезавантажити політичну конфігурацію. Як не парадоксально, але після Революції гідності підтримка Гереги на 192 окрузі ще більше зросла — за нього проголосувало 73,86% виборців. І знову у нагоді стали “конкретні справи”, яким так раділи в окрузі.
Паралельно у 189 окрузі Хмельниччини (Білогірський, Теофіпольський, Ізяславський, Красилівський райони і місто Нетішин) на вибори заявився нікому невідомий самовисуванець Андрій Шинькович. Його “фішкою” також виявилися “конкретні справи”, де не приховувалася підтримка Олександра Гереги, що у результаті дало змогу здобути перемогу.
На кінець 2014-го Герега зібрав 8 із 20 районів Хмельницької області та місто-енергетиків. Проведена робота “в полях” давала сподівання на непоганий “урожай” на місцевих виборах 2015 року.
Наші дні
Нове виборче законодавство для місцевих виборів, прийняте у липні 2015-го парламентською коаліцією, породжувало ситуацію, за якої всі бажаючі бути обраними 25 жовтня, повинні мати політичний дах. Простими словами, їх мали висувати політичні партії у багатомандатні округи. Природно, що виборчі продукти почали виростати, як на дріжджах. Так, на Хмельниччині відомі громадські організації “За конкретні справи” і “Завжди поруч” трансформувалися у партії. А їхні лідери, нардепи Олександр Герега і Сергій Лабазюк очолили виборчі списки до місцевих рад.
Активність партії “За конкретні справи” побачили навіть у Комітеті виборців України. Тамконстатували, що “законкретники” не відстають від загальноукраїнських “монстрів”, не шкодуючи грошей на агітаційну продукцію.
Крім цього, “герегівці” добре попрацювали з Центральною виборчою комісією, яка віддала керівні посади у територіальних виборчих комісіях за квотою “За конкретні справи”. Це — рідний 192 округ Олександра Гереги, де його партія має двох голів районних комісій і стільки ж заступників голів. “Пощастило” й 189 округу Шиньковича — два секретаря комісії і один заступник голови комісії.
Яка різниця конкретних справ від законкретних?
Однак справжня паніка зчинилася після того, як партія “Конкретних справ” подала документи на реєстрацію до Хмельницької обласної виборчої комісії. Вона запропонувала до обласної ради 9 із 85 можливих кандидатів. Але комісія відмовила їй в реєстрації, вказавши на неналежну подачу документів.
Те, що похід на вибори “Конкретних справ” паралельно з “герегівською” “За конкретні справи” більше нагадує “тролінг”, ми вже писали. Проте самі “законкретники” не гребують можливістю “потролити” конкурентів.
Весь змагальний процес плавно перенісся до судів. Хмельницький окружний адміністративний суд 4 жовтня приймає рішення на користь “Конкретних справ” і зобов’язує Хмельницьку обласну виборчу комісію повернутись до розгляду заяви на реєстрацію партії “Конкретних справ” в Хмельницьку обласну раду. Того ж дня у коментарі НГП голова обласної виборчої комісії Наталія Кострубська висловила тверду готовність: “На мою думку, краще зареєструвати цю партію і продовжити працювати. У нас є календарний план роботи, а ця ситуація його пригальмовує”.
Та все зіпсувала партія “За конкретні справи”. Вона чомусь вирішила, що теж може бути апелянтом виборчої дуелі ТВК — партія “Конкретних справ” і подала позовну заяву до Хмельницького окружного адміністративного суду. У документі “законкретники” апелювали на дії членів обласної комісії, котрі, на їхню думку, взяли пакет документів від “конкретників” без завіреної копії рішення вищого керівного органу партії “Конкретних справ” про участь її осередків у місцевих виборах. При цьому важливий момент — і голова комісії, і її заступник та рядовий член комісії поставили власні автографи під прийнятими документами “конкретників”. Себто дали зрозуміти, що з паперами виборчого списку “Конкретних справ”, все гаразд.
Позовним апофеозом партії Гереги виявися абзац, який і розриває суть цієї тріскотні. “Оскільки через ідентичну назву партії Позивача (“За конкретні справи”) з партією Третьої особи (партія “Конкретних справ”), яка зареєстрована та легалізована пізніше партії Позивача, згідно даних Єдиного реєстру громадських формувань, що очевидно порушує принципи та засади виборчого права, встановлені ст.ст. 2-11 Закону України “Про місцеві вибори”.
Еврика! У Гереги не на жарт злякалися потенційних електоральних втрат, яких їм може на нести проект “Конкретних справ”. Вінницький апеляційний суду відкинув доводи “законкретників” і залишив рішення хмельницького окружного суду в силі.
Двічі виграні суди партією “Конкретних справ” не спрацювали перед обласною виборчою комісією. “7 жовтня тут були такі дебати стосовно повторної реєстрації виборчого списку партії “Конкретних справ”. Але того документу (завіреної копії рішення про участь в місцевих виборах) не було. Адже у частині 1 статті 38 закону про місцеві вибори сказано: “Умовою для реєстрації кандидатів у депутати у багатомандатному виборчому окрузі є копія рішення вищого керівного органу партії про участь її місцевих організацій у відповідних місцевих виборах, засвідченої підписом керівника та печаткою партії” Пізніше 5 жовтня вони все таки її подали, але порушили строки подачі документів”, — розповіла голова Хмельницької обласної виборчої комісії Наталія Кострубська.
На наше запитання, чому ж тоді виборча комісія у суді не відстоювала свою правоту, Кострубська зіслалася за календарний план, затверджений ЦВК, мовляв, немає часу на оскарження. “Я прийшла сюди не займатися політикою. Я менеджер і маю достойно провести вибори”, — гордо сказала вона.
Натомість партія “Конкретних справ” чи не вперше скликала прес-конференцію. Її представники наполягають, що всі подані документи у них “грали”, а приструнити комісію Кострубської збираються за допомогою Центральної виборчої комісії. “Ми чекаємо на постанову вчорашнього засідання комісії. Для того щоб подавати скаргу, потрібно бачити аргументацію. Будемо просити ЦВК, це в її компетенції, перебрати на себе повноваження ОВК, оскільки вона порушує закон та зареєструвати нас. Або зобов’язати ОВК нас зареєструвати”, — зауважив перший номер “Конкретних справ” до облради Анатолій Дроздик.
Якщо ж дивом “конкретникам” вдасться зареєструвати виборчий список до Хмельницької обласної ради, істерика “законкретників” може відновитися. Це буде тестом для партії Гереги, яка на рейтингу сім’ї “вождя” планує зібрати високий “урожай” голосів до місцевих рад в масштабах однієї області.
Віталій Тараненко.
