Вплив освітленості на здоров’я дітей

11 Листопада 2016 13:38
Ми рідко замислюємося над тим, якого навантаження зазнають очі дітей у сучасному житті. Діти ще з маленького віку опановують комп’ютер і годинами сидять за екранами монітора або дивляться телевізор.

З шестирічного віку, коли дитина іде до школи, навантаження на зір різко збільшується: дитині потрібно багато читати і писати.

Основні функції зору формуються у дитини до кінця 5-го року життя, проте ще довший час дитячі очі є чутливими до надмірного навантаження, яке суттєво посилюється з моменту її навчання.

Характеристикою сучасної школи є інформаційні перевантаження, стресові ситуації, модернізація навчального процесу, що вимагають від  дитячого організму значного зорового напруження і можуть призвести до порушення зору (короткозорості).  Короткозорість  займає  чільне місце серед причин інвалідності  і професійного обмеження  підлітків при виборі професії.

Першою ознакою розвитку  короткозорості  є те, що дитина погано бачить вдалечінь, скаржиться на  втому, при читанні близько нахиляється до книжки,  жмуриться.

Тривалий режим зорової праці в умовах неправильно підібраних шкільних парт, погане освітлення робочого місця дитини, особливо в осінньо-зимовий період, коли у класне приміщення недостатньо потрапляє пригодного світла, –  ДУЖЕ ШКІДЛИВО  впливають на гостроту зору.
А що вдома? Ті ж самі книги та зошити, комп’ютер, телевізор! Добре, якщо у батьків відмінний зір. А якщо в родині носять окуляри і дитина за спадковістю отримала схильність до проблем з очима?

Чи можна якось допомогти школяру зберегти зір?

Зарадити цьому можна.  Адміністрація закладу  повинна створити  безпечні  для здоров’я дітей умови навчання та виховання і при цьому володіти інформацією, чи достатнє освітлення у класах, а для цього слід проводити інструментальні заміри в осінньо-зимовий період. Також зберегти зір дітей допоможе  комплекс профілактичних заходів.

А саме:

  • джерела штучного освітлення повинні забезпечувати достатнє та рівномірне освітлення всіх приміщень;
  • під час проведення занять в умовах недостатності природного освітлення необхідно використовувати джерела штучного освітлення, надаючи перевагу люмінесцентним лампам;
  • рівень штучного освітлення в групових, ігрових, комп’ютерних класах, навчальних приміщеннях при використанні люмінесцентних, в тому числі енергозберігаючих ламп — 300 лк, при лампах розжарювання — 200 лк;
  • у класних приміщеннях обов’язковим є додаткове освітлення класної дошки.

З метою попередження виникнення соматичної захворюваності дітей та збереження їх  стану здоров’я, після  узгодження  організаційних питань  з міським головою  працівниками  ДУ “Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України” в грудні минулого року проведено моніторингові лабораторні дослідження фактичного стану штучного освітлення в навчальних приміщеннях  1-4 класів усіх шкіл м. Хмельницького.

Загалом  проведено 2536 вимірювань рівня штучної освітленості щодо дотримання вимог “Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу”, з них  майже всі не відповідали нормативним показникам.

За результатами лабораторних досліджень,  за сприяння місцевих органів   виконавчої влади  в  усіх навчальних приміщеннях замінено лампи старого зразку на світлодіодні лампи типу 1-LED.

Отже,  проблема збереження зору школярів є надзвичайно актуальною і для вирішення вимагає  комплексної співпраці  закладів освіти,  медицини і органів місцевого самоврядування.

Підготувала  лікар з гігієни дітей та підлітків ДУ “Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України“ Мирна Наталія Леонідівна

Джерело: www.marichkanews.com