Доступ до публічної інформації: як зробити запит?

12 Квітня 2017 12:31

irrp.org.ua

Крім правовідносин, які врегульовані Законом України «Про звернення громадян», існує також порядок отримання громадянами інформації, яка є у розпорядженні органів державної влади та місцевого самоврядування. Цей порядок був врегульований у 2011 році Законом України «Про доступ до публічної інформації», який, до речі, за рейтингом авторитетних міжнародних організацій Centre for Law and Democracy та Access Info тривалий час входив у десятку найкращих законів з доступу в світі.

Отже, якщо вас цікавлять певні аспекти діяльності того чи іншого державного органу або ж органу місцевого самоврядування, то отримати таку інформацію досить просто. Для цього необхідно наступне.

Перш за все, потрібно визначитись із тим, від кого ви хочете отримати публічну інформацію, тобто, за визначенням Закону «Про доступ до публічної інформації» (надалі – Закон), з «розпорядником інформації». Такими є:

– органи державної влади та місцевого самоврядування;

– юридичні особи, які фінансуються за рахунок державного або місцевого бюджету (стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів);

– особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, – стосовно інформації, пов’язаної з виконанням їхніх обов’язків;

– суб’єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, – стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

До розпорядників інформації також прирівнюються суб’єкти господарювання, які володіють:

1) інформацією про стан довкілля;

2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;

3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров’ю та безпеці громадян;

4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Відповідно до ст. 19 Закону запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Форма запиту

            Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним, запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Форма запита – довільна. Але він повинен містити:

– ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;

– загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

– підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

На офіційних веб-сторінках органів влади у розділах «Доступ до публічної інформації» можна знайти форми для подання запиту на отримання публічної інформації. Багато органів передбачають можливість подання запиту в електронному вигляді або на електронну пошту.

Інформація з обмеженим доступом

            Розпорядники інформації можуть відмовити у наданні публічної інформації, якщо вона являється інформацією з обмеженим доступом.

Інформацією з обмеженим доступом є:

1) конфіденційна інформація;

2) таємна інформація;

3) службова інформація.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. 

Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

До службової може належати така інформація:

1) що міститься в документах суб’єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;

2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Строки надання відповіді

            Відповідь на запит повинна бути надана не пізніше 5-ти робочих днів з дня отримання.

Якщо запит стосується надання великого обсягу інформації – строк може бути продовжено до 20 днів. Якщо запит стосується інформації про довкілля, якості харчів та предметів побуту, надзвичайні події, захист життя чи свободи – 48 годин.

Розпорядник може переслати ваш запит іншому органу влади у випадку, якщо він не володіє запитуваною вами інформацією. У такому випадку відлік строку розгляду запиту буде починатись  з дня отримання запиту належним розпорядником.

Плата за запит

Відповідно до ст. 21 Закону, інформація на запит надається безкоштовно. У разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк (згідно нормативів, така плата не може ставити більше за 0,1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати за виготовлення однієї сторінки формату А4, що на сьогодні становить 3,20 грн. за сторінку).

При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.

Якщо у наданні інформації відмовили

Якщо ви вважаєте, що розпорядник інформації порушує ваше право на отримання публічної інформації, то такі дії можна оскаржити до:

– керівника органу, в якого ви запитували інформацію,  або вищого щодо нього органу;

– адміністративного суду;

– Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Найменш затратним способом, але, зазвичай, найменш ефективним, є перший спосіб оскарження.

Найбільш дієвим та ефективним є оскарження до адміністративного суду, але таке оскарження тягне за собою фінансові витрати (сплата судового збору) та є тривалим процесом.

Оскарження Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини є збалансованим рішенням та не тягне за собою будь-яких фінансових витрат, однак, скаргу необхідно юридично грамотно обґрунтувати.

Віктор Марусиченко, юрист