Значною мірою цьому посприяла відсутність візового режиму між Україною та Грузією (тобто для відвідування країни потрібен лише дійсний закордонний паспорт). Між країнами налагоджене хороше авіасполучення: з України є прямі рейси в Батумі, Тбілісі, Кутаїсі, авіакомпанії часто проводять акції та пропонують туристам суттєві знижки на ці напрямки. А з Одеси можна дістатись до Батумі на паромі.
Варто пам’ятати: якщо раніше турист відвідував Абхазію, в’їжджаючи через Адлер, і в паспорті залишиласяпозначка про перетин кордону, в нього можуть бути проблеми. Грузія вважає цю територію окупованою. Тому такий в’їзд розцінюватиметься як порушення закону, і туриста, як мінімум, можуть не впустити до країни.
Ще однією суттєвою перевагою для відвідування Грузії є відсутність мовного бар’єру, тому що більшість людей старшого покоління і частина молодшого населення володіє російською мовою, а молодь ще й англійською.
Грузія доступна для бюджетного туриста, тут можна знайти відпочинок на будь-який гаманець. За пляжною засмагою варто їхати з середини червня, мандрувати горами – з травня, але варто пам’ятати, що погода в горах буває дуже непередбачуваною, і навіть у червні раптом може засніжити. А за гірськолижним відпочинком до Грузіїприїжджають з грудня по квітень.
Грузія, перш за все, асоціюється з горами. Проте гірська місцевість на півночі і на півдні країни значно відрізняється. На півночі найближче до гори Казбек розташоване містечко Степанцмінда. Прекрасний вид на цю гору відкривається біля Троїцької церкви, розташованої на одній із сусідніх вершин на висоті 2170 м.
Оцінити південні лісисті гори найкраще в містечку й однойменному національному парку Боржомі. Найбільше це місце відоме своєю лікувальною мінеральною водою, а також палацом Романових і канатною дорогою.
Багата країна на монастирі й церкви: це і Вардзія (печерний монастирський комплекс ХІІ–ХІІІ століть), і собор Алаверді (головна святиня Кахетії), і Гелатський монастир (найзначніший середньовічний монастир країни).
Столиця країни Тбілісі – яскраве й контрастне місто. Тут усюди зі старовинними будівлями гармонійно поєднуються сучасні архітектурні витвори, як от міст Миру. Обов’язково варто помилуватись містом з висоти канатної дороги. А на фунікулері, найвища точка якого сягає верхівки гори, видно все місто з околицями. Не варто оминати увагою й першу столицю Грузії – місто Мцхета.
Однією з головних нематеріальних атракцій Грузії, без якої поїздка просто не може відбутись, є грузинське застілля. Не обов’язково напрошуватись до когось у гості – воно може розгорнутись навіть у крихітній кав’ярні на околиці, коли власник дізнається про вас, і ви з туриста одразу перетворюєтесь на гостя. Основні страви грузинської кухні готуються з м’яса, проте багато також і сирних страв. Ачма, чахохбілі, хачапурі, хінкалі, лобіо, і все це приправлене аджикою чи ткемале. Варто лиш скуштувати, й ці смаки запам’ятаються вам назавжди.
Полюбляють у Грузії лимонади. Тут їх продають у кожній крамничці, асортимент смаків здивує будь-кого: незвичний «Тархун», який суттєво відрізняється від того, що продається в нас, «Трояндовий», а також зі смаком пломбіру, ванілі та шоколаду.
Щодо славетного грузинського вина, то поціновувачам цього напою обов’язково варто відвідати виноробний регіон – Кахетію. З більш міцних напоїв варто спробувати чачу та її настоянки на різних травах. Проте змішувати вино і чачу не рекомендують самі грузини. Якщо все ж ризикнули змішати, то місцеві жителі радять виправляти ситуацію тільки «Боржомі». В містах Грузії є багато винних погребів, де вам з радістю запропонують продегустувати стільки позицій, скільки ви подолаєте.
Грузинські водії їздять доволі швидко і небезпечно, тому туристам на вулицях варто бути особливо уважними: з інтересами пішоходів там не надто рахуються, і легко можна постраждати, навіть переходячи дорогу в дозволеному місці.
Крім того, варто пам’ятати, що Грузія – країна суворих традицій. І якщо ви вирішили відвідати храми, то необхідно прослідкуйте, аби не входити туди в короткому одязі, з оголеними плечима, а жінкам ще й з непокритою головою.
