7 вересня: це цікаво знати

7 Вересня 2017 10:44

bioclass.ucoz.ua

«Київ… тут сонце, тут чудесна природа, тут власна культура…»
 О.Мурашко

У народі 7 вересня називають на честь Варфоломія. Залишилось прислів’я: «Суша на Варфоломія – на гостру зиму є надія».

За церковним календарем 7 вересня вшановують Апостола Варфоломія, з 70-ти апостолів Тита, святителів Варсиса і Євлогіясвятого Міну.

Іменинниками 7 вересня є:

Варфоломій, Тит, Мина.

7 вересня народились:

1870 — Олександр Купрін, російський письменник. Збірки оповідань «Київські типи», «Мініатюри» були видані в Києві. На українському матеріалі були написані твори «Лісова глушина», «Олеся» та ін.

1875 — Олександр Мурашко, один з найвизначніших українських живописців кінця XIX — початку ХХ століття, педагог, громадський діяч.

Події 7 вересня:

1792 — перша група колишніх запорозьких козаків під командою полковника Сави Білого висадилася в Тамані. Цю дату звичайно вважають за початок заселення українцями Кубані. За перші два роки туди переселилося 25 тисяч козаків, що заснували 40 станиць.

7 вересня 2014 року відзначають: 

  • День військової розвідки України

Чи знаєте ви, що:

Наприкінці ХVIII століття мала місце напівдепортація чи напівеміграція залишків запорізького козацтва (власне, тих, які не втекли в Османську імперію за Дунай «до турка» або ж навіть і далі — «до Мальтизи!») на Кубань. Так постав своєрідний анклав України, відомий як Кубанське козацьке військо.

Українські напіввигнанці з волі імперії і водночас через необхідність якось вижити понад півстоліття вели запеклі воєнні дії проти тубільців адигейців-черкесів. Закінчилася ця війна тим, що всі абадзехи потрапили в імперський полон. І чи не всі потім були виселені в Туреччину. На їхній території облаштувалися українці-кубанці. Проте, розкошували вони недовго.
Тяжка карма історії наздогнала їх.

Починаючи з 1918-го, Кубань охопило полум’я щонайлютішої соціальної революції: місцеве козацтво зійшлося у страшному класовому герці з прибульцями — «іногородніми», які з’явилися тут у великій кількості з пореформеного злиденного українського села. Перемогли за допомогою більшовиків з Півночі «прибульці».

Проте переможці невдовзі теж розплатилися. Колективізація, страшний голод-1933-ого (і це на Кубані, з її найродючішими на всій Землі ґрунтами) і нескінченні репресії — «розкозачення» проти всіх станів тамтешнього українського населення. А за тим — Друга світова. Як взагалі уцілів той уламок українського етносу?! Відомо лише Богові.