День місцевого самоврядування – це професійне свято всіх, хто працює в сільських, селищних, міських, районних та обласних радах, хто представляє багатотисячний загін народних обранців.
7 грудня 1990 року Верховною Радою Української РСР був прийнятий Закон «Про місцеві ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування». На честь цієї події 7 грудня в державі відзначається День місцевого самоврядування – професійне свято всіх, хто трудиться в сільських, селищних, міських, районних та обласних радах, хто представляє багатотисячний загін народних обранців.
Місцеве самоврядування – це, свого роду, образ громадського життя, на основі якого діє самоврядне суспільство. Це давня слов’янська і давньоруська традиція, яка бере свій початок з часів Київської Русі. Це вибір вільних громадян, які довіряють обраним ними представникам і наділяють їх владними повноваженнями. Тільки таку владу і можна вважати справді народною – владою не над суспільством, а законною владою самого суспільства, для суспільства і в інтересах суспільства.
У жовтні 1985 року у Страсбурзі європейськими державами був схвалений міжнародний пакт, який іменується «Європейська хартія місцевого самоврядування» (European Charter of Local Self-Government). Цей пакт зіграв і продовжує грати виключно важливу роль у становленні і розвитку класичної моделі місцевого самоврядування як в старих, так і нових європейських демократіях.
15 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Хартію, яка, таким чином, стала частиною національного законодавства.
На жаль, з часу ратифікації Україною Хартії законодавство про місцеве самоврядування так і не приведено у відповідність з рядом її базових положень. Певні надії покладалися після введення Дня місцевого самоврядування, який був встановлений Указом Президента №1250/2000 від 25 листопада 2000 року, враховуючи велике значення місцевого самоврядування для розвитку народовладдя, демократизації суспільних відносин та зміцнення української державності.
