Цієї особливості варто позбутися.
Спочатку розберімось, як самокритика стає невід’ємною частиною життя людини.
За якими моделями працює наш розум
Коло
Ми ходимо по колу в режимі нон-стоп. Це може прозвучати так, ніби ми потрапили в якусь пастку розуму. Але насправді в тому, що мозок працює циклічно, немає нічого поганого. Навпаки, це чудово.
Стабільність, визначеність і наші вроджені “налаштування” допомагають нам триматися на плаву. Нам здається, що ми просто йдемо, пересуваючи ноги. Але щоразу під час ходьби мозок опрацьовує одну і ту ж програму. Ми можемо одночасно вести машину і слухати музику. Ми здатні підтримувати розмову та автоматично виконувати ще кілька завдань. Тією ж самою циклічністю пояснюються і наші звички, цінності та риси характеру.
Критика
У кожному з нас сидить внутрішній критик. Його голос змушує нас наполегливіше працювати, досягати поставленої мети, переборювати труднощі та домагатися кращих результатів.
Як і циклічність, критика властива кожній людині. Вона стримує нас, закликає до логіки, допомагає стати більш успішними та рухає нас вперед.
Гучність
Розум нагадує мікшерний пульт, на якому можна зменшувати та збільшувати гучність звуку. З плином часу людина змінюється. У певний період життя деякі цінності та вірування ввімкнені на повну потужність, а деякі — вимкнені та забуті.
Чому критика не завжди допомагає
Якщо ж домінуючим внутрішнім голосом є критика, яка перекриває все інше, ви зациклюєтесь тільки на ній. Критика ввімкнена на всю гучність, і ви ніяк не можете її вимкнути.
Більшість із нас занадто суворо ставляться до себе. Навіть ті, хто з боку здаються нам ідеальними. Просто ми переконані: щоб чогось досягти в цьому житті і стати успішними, ми повинні завжди викладатися на повну.
А підстьобує нас наш внутрішній критик, який не завжди висловлюється на нашу користь. Здорова критика може підштовхнути нас на нові звершення, а необґрунтована — повністю вбити мотивацію і бажання рухатися далі.
Як припинити себе критикувати
Для цього почніть усвідомлено підходити до свого життя. Наші внутрішні голоси підкидають сотні думок, як позитивних, так і негативних. Прислухайтеся і прийміть їх. Не намагайтеся вимкнути ці голоси. Спробуйте заглушити самокатування і зробіть гучнішими ті голоси, які підбадьорюють, допомагають долати труднощі та критикують, коли це необхідно.
Поступово ваш розум перебудується на усвідомлену критику. Досягти цього допоможуть кілька ефективних способів:
- заведіть щоденник і записуйте туди всі свої думки та емоції. Це допоможе вам усвідомити, яка критика є несправедливою і заважає рухатися вперед;
- щодня помічайте п’ять гарних речей, якими ви займалися або які з вами сталися. Обов’язково записуйте їх, щоб можна було перечитувати та заряджатися позитивом;
- практикуйте медитацію усвідомленості. Це допоможе вам заспокоїти думки та навчитися слухати свого внутрішнього критика, наче з боку, не зациклюючись на його закидах.
Якщо ви спробуєте робити це щодня, то вже за тиждень ви напевно відчуєте зміни.
