vsim.ua
З потеплінням хмельничани масово відвідують природу. Та мало хто знає, що на них там може очікувати борщівник – густі небезпечні зарості, які видно здалека. Лікарі застерігають: від цієї рослини треба триматися якнайдалі.
Росте борщiвник обабiч дорiг, річок, лiсiв та полiв, поступово перебираючись i на поля та дачнi дiлянки. Нерідко можна його побачити і на клумбах біля будинків.
Спочатку не пече
Листя i плоди борщiвника Сосновського багатi на ефiрнi олiї. Тому дотик до рослин деяких видiв цього роду може викликати подразнення й опiк шкiри за рахунок того, що всi частини рослин мiстять речовини, якi рiзко пiдвищують чутливiсть органiзму до ультрафiолетового випромiнення.
Найсильнiшi опiки шкiри борщiвник викликає в яснi сонячнi днi. Але щоб обпектися, достатньо i нетривалого опромінення сонцем дiлянки шкiри, забрудненої соком рослини. Навіть одноразове торкання до борщівника призводить до опіків 1-3 ступенів. Опіки, особливо у перші кілька діб, схожі на термічні, розвиваються поступово. Місця уражень важко гояться, загострюються прояви інших шкірних захворювань. Найбільша кількість постраждалих фіксується у літні місяці, адже саме в період спеки найбільш ймовірним є контакт шкірних покровів людини із отруйною рослиною. Часто потерпілі не розуміють, що одержали саме опік. До лікаря звертаються лише згодом, тому що на ранніх стадіях опік не завжди завдає серйозного клопоту. У переважній більшості страждають звичайні відпочиваючі на природі, рибалки біля водойм та косарі. Дорослі та діти, не розуміючи і не знаючи про небезпеку, доволі часто зламують різні частини отруйної рослини або просто дуже близько наближаються до неї, аби сфотографуватися, а це також небезпечно.
Бережіть від сонця
– Борщiвник – це також контактний i дихальний алерген. Він має сильний запах, що вiдчувається вже за п’ять метрiв вiд рослини, – каже лікар-алерголог Ольга Воронюк. – У випадку, якщо краплина соку цієї отруйної рослини попала на тіло або відбувся дотик до рослини, то ту ділянку тіла необхідно терміново закрити щільною тканиною, щоб запобігти попаданню сонячних променів, а потім добре промити холодною водою з милом. А якщо контакт з рослиною супроводжується загальним погіршенням стану, важкістю дихання і непритомністю, тобто виникла загроза анафілактичного шоку, то людина потребує негайної госпіталізації.
Якщо у вас відбувся контакт з рослиною, у жодному випадку не розтирайте уражене місце. Так ви можете рознести подразнюючу речовину буквально по всьому тілу. Особливо важливо не торкатися обличчя та очей. До того ж, розтирання стимулює кровоток, а значить, надходження до ураженого місця нових і нових речовин, що підтримують запалення. У пральній машині при помірній температурі необхідно випрати одяг, в якому гуляли по чагарниках борщівнику. Це вбереже від поширювання висипу по всьому тілу.
Також необхідно обполоснути водою взуття, а взуття з тканини варто випрати.
Після надання першої допомоги треба звернутися до лікаря. Якщо опік торкнувся очей, чи рота, до лікаря треба звертатися максимально швидко.
vsim.ua
Сліди можуть залишатися роками
Іноді люди спочатку навіть і не підозрюють, що отримали опіки від контакту з борщівником, адже вони можуть проявлятися через декілька годин, а це означає, що допомога буде надана невчасно. Найбільш небезпечними є загальні прояви контакту з рослиною: температура, нудота, загальна слабкість.
– Зазвичай на уражених ділянках шкіри виникає опік другого ступеня – це пухирі, заповнені рідиною, – розповідає лікар-алерголог Ольга Воронюк. – В цьому випадку людина обов’язково потребує допомоги кваліфікованого спеціаліста, оскільки є небезпека приєднання вторинної інфекції. Час прояву опіку – від кількох годин до кількох діб.
Особлива небезпека полягає в тому, що дотик до рослини спершу не дає жодних неприємних вiдчуттiв, пухирці виступають не одразу. З часом з’являються пігментні плями, які тримаються на шкірі від декількох місяців і навіть до кількох років. Сильні опіки можуть призвести до омертвіння тканин. Особливо обережними треба бути людям, схильним до алергії. У них може розвинутися набряк Квінке, а це вже загроза життю. Лікарі категорично забороняють самостійно розкривати пухирці, адже це може сприяти розвитку інфекцій, а також уповільнює відновлювальні процеси шкіри. Коли пухирець продовжує рости, не зволікаючи, зверніться до лікаря. Він у стерильних умовах акуратно розітне його, щоб рідина вийшла. Опіки I і II ступеня з ураженням до 10 % поверхні тіла лікують амбулаторно, крім опіків обличчя, кистей і стоп. Стаціонарного лікування потребують хворі з опіками III ступеня будь-якої площі, а також з обширними, понад 10 % поверхні тіла, поверхневими ураженнями. Крім того, є показання до госпіталізації постраждалих з опіками обличчя і стоп, навіть поверхневими. Це пов’язано з тим, що при опіках вже протягом перших годин, і особливо до кінця першої доби, розвивається різкий набряк м’яких тканин, особливо повік. При опіках на стопах або в ділянці гомілковостопних суглобів хворі не можуть самостійно пересуватися, крім того, навіть невеликі пошкодження ступні будуть прогресувати, якщо ноги не перебувають у піднесеному положенні протягом як мінімум 48 годин, що майже неможливо зробити в домашніх умовах.
vsim.ua
Перша допомога при опіку борщівником:
– захистити ділянки дотику шкіри з рослиною від сонячних променів мінімум на дві доби;
– промити уражені місця великою кількістю води з густою мильною піною;
– обробити спиртом або слабким розчином марганцівки (знежирює шкіру, чим послаблює ураження);
– обробити шкіру пантенолом або іншим засобом від опіків;
– невеликі пухирі краще не чіпати. Якщо вони продовжать збільшуватись, потрібно звернутись до лікаря, щоб він розітнув їх у стерильних умовах;
– вийняти з листа алое ложкою м’якуш і нанести на уражене місце. Протизапальні і антибактеріальні властивості алое роблять його досить ефективним засобом;
– припарка з листків звичайного садового подорожника, промитого та пропареного, дає протизапальний і антибактеріальний ефект;
– компрес з тканини, змоченої у холодному молоці заспокоює свербіння краще, ніж холодна вода. Хоча механізми такої дії молока поки не з’ясовані, не виключено, що активними компонентами в даному випадку є молочні жири;
– змочений водою звичайний пакетик чаю (чорного або зеленого) і прикладений до шкіри, що зудить, полегшує свербіж. Дубильна кислота, що міститься в листі чаю, полегшить свербіння та зменшить запалення тканин;
– тепла ванна з додаванням декількох столових ложок дрібномелених вівсяних пластівців, або звичайного вівсяного борошна підсушує висип і запобігає його перетворенню в пухирі, що зудять. З ванни потрібно вибиратися обережно: намокла вівсянка дуже слизька.
Від корисного до отруйного
Борщівник Сосновського – це отруйна багаторічна рослина, до 3 метрів заввишки, має великі перисті листки та порожнинне стебло завтовшки до 10 сантиметрів. Довжина листків борщівника може сягати 2-3 метрів. Цвіте від червня до вересня. Батьківщиною борщівника є Кавказ, в Україну його було завезено в 50-х роках минулого століття як високопродуктивну кормову культуру. Вирощувати борщівник було вигідно, адже розмножується він з інтенсивною швидкістю, дає чималу зелену масу, невибагливий до ґрунтів, стійкий до несприятливих погодних умов. Та згодом він втратив свою кормову та господарську цінність.
Оскільки борщівник є небезпечною рослиною, яка створює загрозу життю та здоров’ю людей, а родючі землі стають непридатними для використання, необхідно систематично проводити заходи по знищенню цієї отруйної рослини.
Якщо у вас на ділянці росте борщівник, з ним необхідно обов’язково боротися. Головне – розпочати боротьбу ще до того, як рослина обсімениться і скине насіння. Інакше наступного року доведеться починати все спочатку.
