У зв’язку із загостренням ситуації на Сході України, кількість переселенців з Донецької та Луганської областей постійно збільшується.
В кожній області створено регіональні штаби, які і опікуються переселеннями з районів ведення антитерористичної операції.
У Старокостянтинівській районній державній адміністрації даному питанню також приділяється особлива увага. Розроблено та затверджено план заходів, пов’язаних із соціальним забезпеченням громадян України, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції. Постійно відбувається обмін інформацією про реєстр громадян, забезпечується надання безоплатної правової допомоги, сформовано перелік об’єктів району у яких можливе розміщення громадян з окупованих територій. Також продумано механізм надання необхідної медичної допомоги та розв’язання проблем, пов’язаних з соціальним захистом, передбачивши відновлення соціальних виплат, надання допомоги у працевлаштуванні.
Голова районної державної адміністрації Михайло Яснюк питання забезпечення переселенців усім необхідним тримає на особистому контролі. Нещодавно він особисто, разом із заступником Олегом Борикіним ознайомились з умовами проживання сімей, що переїхали зі Сходу.
Сім’я Наталії Соловйової з трьома дітьми переїхала з Краматорська. Чоловік залишився там, бо ж колись надіються повернутись.
Наталія, одна із тих переселенців, кому пощастило, бо ж мама із сестрою живуть на Хмельниччині, в Старокостянтинівському районі у Сковородках. Туди і їхала сім’я Соловйових, рятуючись від війни. Владу – 13 років, Світланці – 2,5, найменшому Ростиславу – 1 рік. В Краматорську залишилась двокімнатна облаштована квартира. Наталія залишила роботу медсестри, діти – школу, дитсадок.
А в Сковородках – мир і спокій. Власний батьківський будинок, хоч трохи і не добудований, а все ж затишний і привітний. Мама Наталії рада, що приїхали онуки – у домі завжди весело і гамірно. Дитячим голівонькам не слід знати про проблеми дорослих. Рідна сестра Наталії із сім’єю теж приїхали із Краматорська ще раніше до виникнення небезпечної ситуації на Сході. Обох скоротили, тож у Сковородках шукали кращого життя. І так сталося, що у батьківський дім з’їхалися дві сім’ї. Звичайно, що трохи затісно у будинку 4-ом дорослим та 5-ом дітям, а все ж разом і головне, що безпечно.
Отримала Наталія матеріальну допомогу у районі та з області. Відгукнулись на прохання обстежити, пролікувати дітей у районній лікарні, за що Соловйови вдячні головному лікарю ЦПМСД Анатолію Швецю. Сестру Наталії обіцяли влаштувати на роботу у сільраду.
На подвір’ї у Сковородках облаштована криничка із квітами, поруч дитяча гойдалка, у пісочниці Світланка грається, перед входом до будинку дідусь з бабусею змайстрували спортивну стінку, кошенята руденькі – найкращі іграшки для малечі. І тільки в очах Наталчиних десь глибоко засіли сльози. Плакати не можна, не можна здаватися наперекір долі і цій війні. Чоловік уже 3-ій день не дзвонить. На питання: “Чого не дзвонить?” Наталя тремтячим голосом відповідає: “Мабуть, на телефонному рахунку гроші закінчились…”.
Надіється Наталя, надіються мама з татом, уся родина, уся Україна, що усе повернеться “на круги своя, налагодиться життя, а Влад, Світланка та Ростик ніколи не згадають з якої причини так довго гостили в Сковородках цього літа.
За матеріалами Старокостянтинівської РДА