Андранік Алексанян: ми йдемо в тінь, щоб згодом знову засяяти

23 Липня 2014 13:45
vsim.ua

vsim.ua

Останній рік юний талант з Хмельницького навчався у музичному училищі у Харкові та успішно гастролював за кордоном. А попереду в Андраніка операція і зйомки біографічного фільму.

Нещодавно сім’я Алексанян на деякий час приїхала до рідного Хмельницького. Журналісти «ВСІМ» не могли втратити нагоду поспілкуватися з відомим земляком. Нас з посмішками зустріли Андранік та його мама Людмила. А поруч бігав друг родини маленький песик Бобочка.

– В Харкові в мене з’явилося дуже багато друзів, але Хмельницький як був домом, так і залишається. Де б ми не були – в Україні чи за кордоном, все одно додому тягне, – зізнається артист.

– Які зміни відбулися у Вашому житті за цей рік?

– Я перевівся з Харкова навчатися в Вірменію, до Єревану. Просто хочу вивчити декілька видів вокалу, тому, що в Єревані своя методика викладання, і хочеться й там повчитися аби урізноманітнити знання. З першого вересня я студент музичного коледжу. Коли їхали з Харкова й всі вже знали, що я перевівся, так плакали, всі нас дружньо проводжали. Друзі зараз пишуть що сумують, але знають, що потім ми повернемося туди знову.

– У нас родичів там дуже багато, всі на нас чекають. Останній раз ми там були всією сім’єю в 2012 році, – говорить мама Андраніка Людмила Алексанян.

– Чи продовжуються дружні стосунки з родиною Кіркорових та іншими зірками?

– Так, і з Філіпом, і з його батьком ми друзі, як були так і залишилися. У нас гарні стосунки, періодично зідзвонюємося, радимося як краще зробити…

– Фестивалі, конкурси, концерти…Чому  зараз надається перевага?

– Були в нас концерти, ми їздили за кордон. Шкода, що рідна Україна нас не запрошує, а запрошують за кордон. У нас зараз є продюсер, який живе на Кіпрі, є знаменитий дизайнер-кутюр’є, який буде новий образ створювати, є велика творча команда. З’явилися  нові авторські пісні, які ми нікому ще не показуємо, готуємо як сюрприз в альбом… На фестивалі та конкурси ми вже не їздимо, нам вони вже не цікаві. Єдине, на що ми поїдемо, можливо, це буде доросла «Нова хвиля». В нас вже для цього є пісні, просто зараз не виходить через лікування, яке буде рік проходити в Ізраїлі, потім буде продовжуватися в Германії. А поки ми йдемо в тінь, щоб згодом знову засяяти.

– Що лікарі кажуть, які прогнози?

– Все буде добре, – розповідає мама Андраніка Людмила. – Будуть робити переломи, ставити на місце всі суглоби. Лікарі сказали, що якщо б наші хмельницькі лікарі вчасно все це побачили, то зараз нічого не потрібно було робити. Я вже розповідала, що в нас була лікарка, я коли їй казала, що в дитини щось не так, вона відповідала: «Мамаша, ви істеричка. У вас нормальна дитина, а ви з нього робите інваліда». І якби в цей момент вони кинулися і поставили «розтяжки», нічого б такого не було, суглоби би стояли на місці й такої складної операції робити не довелося б.

– Це дуже дорога операція, чи є небайдужі люди, спонсори, які готові допомогти коштами?

– Загальна сума дуже велика, ми були на обстеженні в Америці, там запросили півмільйона доларів. Окрім цього, ще кожен день реабілітації тисяча доларів. Тому ми відмовилися, адже це дуже великі гроші і ми просто такі кошти би не зібрали.

Навіть якщо все продати що є, їх все одно не вистачить. Фінансово ніби є спонсор, але ми ще не обговорювали, що і як…

– Коли плануєте їхати на лікування?

– В Ізраїль їдемо десь в 20 числах серпня, навіть раніше. Треба зробити ще одне обстеження, перевірити перед наркозом серце. Операція буде тривати від 12 до 15 годин. Її будуть робити два хірурги, один з них найкращий який живе у Флориді. Він спеціально прилетить в Тель-Авів, щоб зробити Андраніку операцію. Також він хотів, щоб ми полетіли після операції десь через п’ять днів у Флориду на реабілітацію, але це також дуже дорого. Тому ми залишимося в Ізраїлі… Там будемо жити близько 8 місяців в клініці, спостерігатися, поки буде проходити реабілітаційний курс. Суму вони тільки підраховують.

– Про що зараз найбільше мріється?

– Я хочу побажати читачам «ВСІМ» мирного неба, це зараз найголовніше. А то як дивишся, скільки гине людей… Нікому не потрібна оця війна, хочеться аби люди жили у спокої та достатку, щоб все було добре, мали міцне здоров’я. Все повинно бути добре. Ми у це віримо!

P.S: А також, як розповіла Людмила Алексанян, у Ізраїлі, заплановані зйомки фільму про життя та творчість її сина.

«ВСІМ» бажає Андраніку якнайшвидшого одужання та повернення на велику зіркову сцену.

Джерело: "ВСІМ"