pixhost.info
«Чудний наш народ — і сильний, і сумний… Мав героїв — і ніхто їх не знав… Усе життя любив волю — і все життя жив рабом… Утворив багатство пісні — і сам її не знає…» Володимир Винниченко
У народі 26 липня вшановують Архангела Гавриїла, одного з найповажніших воїнів війська небесного. У день Архангела Гавриїла люди вже закінчували прибирати жито і спостерігали за погодою. Сухий день віщував гарну осінь, однак якщо цього дня проходили сильні зливи з грозами – осінь очікувалася дощовою.
За церковним календарем 26 липня вшановують собор Архангела Гавриїла, преподобного Стефана, святого Юліана, мучеників Серапіона і Маркіана.
Іменинниками 26 липня є:
Мар’ян, Степан, Гаврило, Серапіон, Юліан.
26 липня народились:
1880 — Володимир Винниченко, український письменник, драматург, художник, політичний і державний діяч. Співавтор Універсалів Української Народної Республіки, голова першого українського уряду (Генерального секретаріату). Автор тритомної мемуарно-публіцистичної праці «Відродження нації», першого українського фантастичного роману «Сонячна машина».
Свій перший літературний твір В. Винниченко написав у 14 років. Була то поема про Запорозьку Січ, за яку автор, як він сам згадував, «дістав перше політичне ув’язнення в гімназії (тиждень темного карцеру)».
Події 26 липня:
1648 — під Старокостянтиновим козацькі полки на чолі з Максимом Кривоносом розбили польське військо Яреми Вишневецького.
1708 — за наказом гетьмана Івана Мазепи поблизу Білої Церкви за зраду страчено полковника Василя Кочубея.
1951 — у Новгороді знайдено перші Берестяні грамоти.
26 липня в Україні відзначають:
- День парашутиста
Чи знаєте ви, що:
Берестяні грамоти – це пам’ятки давньої східнослов’янської писемності (XI — XV ст.), написані на бересті. Їх писали люди різних соціальних груп, що свідчить про високий рівень грамотності на Русі.
Оскільки берестяні грамоти — це, насамперед, ділове і приватне листування (доручення, розпорядження, боргові зобов’язання, чолобитні, духовні та охоронні грамоти, купчі, учнівські вправи і т. п.), вони є достовірним джерелом для вивчення історії давніх східнослов’янських говірок, а також суспільних відносин, тогочасної економіки тощо.
На території сучасної України пам’ятки берестяної писемності знайдено 1988 року у передмісті давнього міста Звенигорода (тепер село Звенигород Львівська область) у культурному шарі, що датують 1110—1137 роками.
Ще одну берестяну грамоту знайшли 2008 року під час розкопок Буського літописного городища. У Києві ж берестяну грамоту було знайдено в 2010 р. біля колишнього будинку архітектора А. Меленського на Подолі (вул. Хорива).
