Медовий квас пила, безстрашними лицарями захоплювалася, як танцювати у трайбл-стилі вчилася. Цьогорічний фестиваль середньовічної культури «Форпост» також подарував мені спілкування з колективом славнозвісного гурту «Tanzwut». Хіба можна було таке пропустити?
Вали.., куди ви привели?
І яка б причина раптової зміни місця проведення 25-27 липня фестивалю зі Старої фортеці на вали не була (переймання відвідувачів, гучні децибели), а нова локація, вважаю, краща. Звідси відкривається захоплюючий вигляд на Старе місто та фортецю. Крім того, фотографи отримують нові кадри.
Єдиний мінус проведення таких заходів на валах Нового замку – це те, що в спеку фактично немає куди сховатися плюс є небезпека нещасних випадків. Через те й не відбувся анонсований парад. Кілька груп таки відправилося у напрямку до Ратуші, але це не була та хода, яку ми бачимо щороку.
Краса металу і природи
Такої ярмарки, як цього року влаштував «Форпост», ще не бачила на жодному фестивалі. Розмаїття товарів – надзвичайне: глиняні вироби, медова продукція, сувеніри, прикраси, трав’яні чаї, вишиванки, взуття, ковані оздоби, картини. Майстри з’їхалися зі всієї України.
Наприклад, коваль Андрій Симоненко зі своїми двома друзями привезли з Києва «живу кузню». За допомогою звичайних молотків, кліщів, напилка і власних рук вони під відкритим небом виковували ножі. Користувалися кам’яним вугіллям, а не дерев’яним, тому дороблятимуть ці вироби вже вдома. А сюди привезли також готові. Ті, що із закрученою рукояткою, – скіфського типу й виготовлені за археологічними знахідками.
Ще одна гостя – чернівчанка Христина Склярчук постійно збирала біля свого торгового місця дівчат. Майстриня представила оригінальні прикраси ручної роботи.
Справжні живі квіти – ромашки, волошки, листочки дерев – заливаються епоксидною смолою. Ця техніка, як і багато інших, прийшла до нас зі Штатів. Тепер нею послуговуються чимало любителів оригінальності, таким чином увіковічуючи природну красу.
Не спокушаючи, але заворожуючи
Щодня гостей фестивалю розважав танцювальний колектив з Києва «Jah Surya». Іноді дівчата виступали сольно, іноді – колективом. Але часто давали майстер-класи. Любителів трайбл-стилю, який просуває гурт, виявилося чимало. Ця техніка танцю знову ж таки вперше дала про себе знати в Америці у 80-х роках, прийшовши на заміну класичному танцю живота.
Володарки пластичних тіл стали більше застосовувати техніку, роботу м’язів, використовувати багато прикрас – не гламурних, ні. А масивних, зі справжнім камінням, які їм спеціально доставляють з Афганістану, Пакистану чи Індії.
Одна із танцівниць Олена Кужель зізнається: це – красивий вид танцю, не такий спокусливий, як традиційний танець живота, але все одно заворожує. Тут є базові вправи зі східних, індійських, циганських і навіть іспанських народних танців. Тільки трайбл-стиль дає тілу простір для уяви, не обмежуючи в рухах.
Вдарив, упав, піднявся
Незважаючи на можливість отримання травм, такий спорт, як лицарські бої, не перестає розвиватися й цікавити людей. Це ж так захоплююче побачити, як хтось отримав алебардою по голові або як ціла група чоловіків у важких металевих обладунках упевнено рухається на суперників із бажанням «знищити» їх, поваливши на землю.
Добре, якщо вдалося обійтись без серйозних ушкоджень. Про синці ми не говоримо – без них учасники подібних дійств додому взагалі не їдуть. А коли у бою хлопців справді ранять… Ох, не туди вони свою енергію направляють.
Але «Форпост» без бійців-лицарів обійтися не може, бо це – основна складова фестивалю. Тож цього року для участі у турнірах приїхало найбільше за історію фесту клубів – з Івано-Франківська, Києва, Тернополя, Львова, Хмільника, Запоріжжя, Красилова, Калуша, Кишинева (Молдова), Харкова, Вінниці, Хмельницького, Одеси, Дніпродзержинська, Донецька, Малої Каховки, Чернігова, Луцька, Іллічевська, Вінниці, Рівного, Коломиї, Дніпропетровська. Як бачите, є чимало учасників зі Сходу.
А ще прибув представник із Москви, який вболіває в нинішній ситуації за Україну, та клуб з Ізраїлю.
Не знаю, добре це чи погано, але поряд із чоловіками свою бойову підготовку демонструвала й дівчина – 24-літня Ірина Рогозовська з Ізраїлю. Три роки вона відслужила в піхоті своєї армії. А одного разу стала свідком такого от чоловічого бою, і їй сподобалося. «Спершу, – розповідає, – чоловіки не дуже мене сприймали як свою суперницю. Але з часом ситуація змінилася. Хоча коли я в обладунках, вони можуть і не знати, що проти них воює жінка».
Ірина Рогозовська з колегою Міхаельом Епельманом
Зараз Ірина тренується тричі на тиждень. Коли виходить на поле бою – страху не відчуває, лише хвилювання. Але й воно пропадає з першою сутичкою. На фестивалі «Форпост» дівчина брала участь у боях на рівні з чоловіками, не раз наносивши сильні удари. Ось така от представниця слабкої половини людства.
Лютий «Tanzwut»
Досі почуваю себе незручно через те, що 26 липня покинула під час антракту оперу «Трубадур», яка в цей час відбувалася на Руській брамі. Десять хвилин мізки кипіли від роздумів, як правильно вчинити. Але бажання роздвоїтися перемогло. І я помчала на концерт очікуваного гурту «Tanzwut» («Танець люті»). Годину і двадцять хвилин тривав їхній виступ у стилі середньовічного металу. Тепер не дивуюся, чому цього року музична програма була не такою насиченою – напевно, 90% бюджету пішло на гонорар колективу.
І хоч кам’янчани, судячи за кількістю глядачів цього вечора, слабо відреагували на анонси та запрошення, «Tanzwut» відіграв свою програму так, ніби перед стотисячною публікою. Вони спілкувалися з нею німецькою (було круто почути знайому мову) та англійською. Викрикували «Ми любимо Україну» без ніякої політики і «Ще зустрінемося».
Під час нашої з учасниками гурту розмови хлопці зізналися, що ніяких вразливих спецефектів під час виступу вони не влаштовуватимуть. Просто «підриватимуть» публіку своєю музикою та енергетикою. І анітрохи не злукавили.
Епатажні, навіть більше божевільні, але водночас досвідчені з яскраво розмальованим обличчям і дійсно лютою поведінкою на сцені, вони так запалили народ, що той не хотів відпускати його просто так після закінчення концерту. «Tanzwut» виступив на біс. Після чого колектив поклонився у реверансі й красиво попрощався.
Не в образу іншим гуртам – «Caput Draconis», «O’Hamsters», «ShamRocks», «Alba gu Brath», які виступали або будуть ще виступати сьогодні, але виступ «Tanzwut» – це було сильно. Світовий же рівень, як-не-як.
Середньовічне регбі, куди ж без нього
Вечір завершували фаєр-шоу
Фото – hroniker.net
