Фото Петра Радушинського
Два дні поспіль когорта хмельницьких артистів-однодумців дарували концерти для військовослужбовців: тих, хто проходить лікування в хмельницькому госпіталі після поранення в зоні АТО, і тих, хто здійснює збройну оборону цілісності держави з-за хмар — авіаторам.
Щодо концерту в госпіталі, то все і всі зорганізувалися буквально за три доби. Благодійний фонд “Центр Добриня” опублікував у Facebook звернення до хмельничанок, аби ті взяли на себе місію моральної підтримки хлопців, котрі лікуються після поранення на війні, і прохання до артистів поспівати чи просто навідати героїв, аби трохи розважити їх спілкуванням. Нічого не можу сказати щодо дівчат, а з організацією концерту не виникло жодних проблем. Оскільки ми з друзями вже не вперше виступаємо перед вояками, тож сформувалася надійна і мобільна команда.
Передобідньої пори, просто неба, у затінку дерев на території госпіталю для поранених хлопців і медперсоналу, котрий також бував у “гарячій точці” України, звучали повстанські пісні під гітару у виконанні відомого хмельницького співака Віктора Шайди. Юна стипендіатка ОДА Богдана Ясінська приїхала з Дунаєвець, аби розважити вояків піснею і красою свого народного голосу, а солістка Хмельницького муніципального естрадно-духового оркестру Марина Українець, співаючи, не змогла втримати сліз, адже її чоловік теж нині перебуває в зоні АТО. Долучилися до акції і військові: капітан Олександр Петрук, спілкуючись з колегами-вояками, висловив захоплення їхньою мужністю, зазначивши, що кожен наразі має виконувати завдання, котрі ставить перед ними держава. А щоб підбадьорити хлопців, розповів кілька анекдотів, заспівав майданівську пісню “Брат за брата”, а потім ще одну — “Лента за лентою” — в імпровізованому дуеті з Віктором Шайдою. Технічну підтримку акції надав 42-й гарнізонний будинок офіцерів (м. Старокостянтинів) й особисто його начальник Сергій Чеплаков, котрий озвучував концерт.
Навряд чи можна означити словами щирість, з котрою кожен з нас звертався до справжніх героїв, бажаючи їм чимшвидше одужати і повернутися до мирного життя. Вразила війна в очах цих зовсім молодих хлопців. Можу помилятися, але здається, що вони досі крізь неї дивляться на події і людей, вимірюючи цінність кожного слова і вчинку дуже чіткими критеріями, котрі верховодять у тій реальності, де лунають вибухи і свистять кулі. Тож видужувати хлопцям доведеться не лише від фізичних поранень, а й від душевних зламів. І допомогти у цій справі може кожен із нас, хто має в серці бодай трохи любові і здатен нею поділитися.
Фото Петра Радушинського
До слова, наша команда прибула до госпіталю не лише з мистецькими дарунками. Привезли хлопцям яблука. А ще — цілий ящик смаколиків від мешканки Старокостянтинова, держслужбовця Оксани Миропольської. Довідавшись напередодні про акцію, вона накупляла печива і солодощів та передала їх разом із книгами для поранених. А ще написала щемливого листа — синам від Мами.
Як зазначає начальник хмельницького госпіталю, полковник медичної служби Олександр Завроцький, емоційна, душевна допомога не менш дієва для тих, хто проходить лікування, аніж медикаментозні призначення. “Ми надзвичайно вдячні всім небайдужим людям, котрі знаходять час, сили, здоров’я і приїздять та допомагають нашим хворим, — зазначає військовий лікар. — І вам велика подяка за концерт! Терапевтичний ефект від нього важко переоцінити!”
У день нашої акції лікування в госпіталі проходили понад 20 поранених із зони АТО. Поцікавилася, чи вистачає всього необхідного для повноцінного лікування? “Наразі держава, зокрема військово-медичний департамент, більше, ніж на 90% забезпечують медикаментами, — проінформував Олександр Завроцький. — Є, звичайно, проблеми, котрі виникають в окремих ситуаціях. Так, немає можливості придбати певний знеболювальний препарат, оскільки завод, що його виробляє, розташований у Донецькій області… Але завдяки міській та обласній владі, хмельничанам, підприємцям та ЗМІ, всі питання вдається вирішувати. Йдеться як про потреби безпосередньо тих, хто лікується в госпіталі, так і про медичне забезпечення військовослужбовців в АТО”.
На пропозицію медичного керівництва госпіталю домовилися проводити схожі концерти щомісяця, аж до повної перемоги України у цій де-юре неоголошеній війні.
…І укріплюють бойовий дух військових авіаторів
А вже наступного дня, разом з Віктором Шайдою, Мариною Українець та Олександром Петруком ми завітали до військової частини бригади тактичної авіації ім. Петра Франка, що у Старокостянтинові. З нагоди дня Повітряно-десантних Сил ЗСУ півторагодинний концерт відбувся просто на території летовища для тих його працівників, котрі на час заходу не були задіяні в нагальних роботах. І навіть температура повітря у плюс тридцять, палюче сонце над головою, розпечені бетонні плити під ногами і сухий рвучкий вітер не завадили влаштувати справжнє мистецьке дійство для наших вояків. Окрім уже згаданих артистів, до акції долучилися яскрава скрипалька Майя Онищук та викладач Хмельницького музичного училища Артем Ромасюков, зі Старокостянтинова — Марійка Голюк, Юрій Вілавський та муніципальний фольклорний ансамбль ім. В.Ножки. Організували цей захід спільно з військовим клубом та 42-м ГБО, намагаючись розважити вояків.
Проте розпочали концерт з хвилини мовчання за всіма, хто загинув у небі і на землі, вкотре відстоюючи незалежність, свободу і цілісність нашої держави. А потім — і грали, і співали, і розважали жартами вояків, які розмістилися довкола імпровізованої сцени на пагорбах капонірів, просто на галявинах із травою чи у затінку під літаками. Гучні аплодисменти й оберемки польових квітів, котрі отримали від вдячних глядачів усі дівчата-учасниці концерту, стали найкращою подякою за нашу творчість.
Висловлюючи думку авіаторів, заступник командира бригади по роботі з особовим складом підполковник Микола Старушик наголосив на значимості такої моральної підтримки від усіх, хто не залишається байдужим до проблем військових. А також запевнив, що військовослужбовці Збройних Сил України і надалі з честю та гідністю стоятимуть на захисті нашої Батьківщини, залишаючись вірними присязі та відданими українському народові.
Спілкуючись із вояками, вкотре утверджуєшся в думці, що сьогодні ніхто з нас не має морального права залишатись осторонь подій у державі. Одні захищають країну, усіх її громадян зі зброєю в руках, а решта повинні докладати максимум зусиль для підтримки наших оборонців — хто в який спосіб може. Переконаний у цьому і постійний учасник благодійних концертів для армійців Вік-тор Шайда: “Подібні виступи вкрай потрібні, особливо тим військовикам та нацгвардійцям, хто постраждав в АТО. Це хвилини, коли бійці психологічно одужують, адже вони чують і українське слово, і пісню, а також спілкуються з артистами під час та після концерту. На душі їм стає легше. Якщо казати відверто, то й нам, артистам, ці виступи додають наснаги. Розуміння бути корисним такої важкої години тонізує та водночас додає впевненості. Разом ми сила, і ми переможемо!”
Можна лише додати, що… далі буде!
Оксана Радушинська, організаторка обох концертів
