Старі “швидкі” з Хмельниччини рятуватимуть поранених бійців на Сході

25 Серпня 2014 23:36

vsim.ua

vsim.ua

45 «швидких», зібраних зі всієї Хмельниччини, відремонтовані завдяки волонтерам та військовослужбовцям, і найближчим часом будуть евакуювати поранених з поля бою.

Разом з автомобілями до Луганської області вирушать 135 людей особового складу автомобільної санітарної роти. Відправлення чекають з дня на день. А поки готуються до поїздки та дякують волонтерам за відроджену з брухту техніку.

скорая-2

У роті 135 осіб, більшість – водії та санітари. На Сході вони евакуюватимуть поранених з поля бою та доставлятимуть їх до медпунктів. – Люди в нас є різні – це і голова селищної ради, і бізнесмени, і водії… 28 людей у нас вперше прийняли присягу. Я служив у армії, зараз військовий пенсіонер, ветеран військової служби. Головне, що колектив у нас хороший, – говорить командир роти Рінат Гадильшин.

скорая-2-1

Навпроти автомобільної санітарної роти стоять благодійники – волонтери, підприємці, завдяки яким вдалося повернути життя старим автомобілям.

«Автомобілі боєготовні завдяки звичайним людям»

Іржаві корпуси, прогнилі сидіння та брак запчастин – такими військові отримали автомобілі з народного господарства у кінці липня. Наприкінці серпня усі 45 «таблеток», як називають у роті швидкі, на ходу. На відновлення одного автомобіля приблизно йшло від 8 до 20 тисяч гривень – усе за кошт волонтерів, розповідають у частині.

– Для того, аби сформувати цю частину на базі нашої, самовіддано працювало багато людей, – говорить командир військової частини А1056 Хмельницького військового шпиталю, на базі якої формували роту, майор медичної служби Геннадій Возненко. – Оскільки це був перший такий досвід, спочатку було тяжко. Щоб все встигнути підготувати, навіть ночували на робочих місцях. Ми дуже вдячні всім, хто долучився до допомоги. Було стільки людей, фірм, волонтерів, що ми всіх навіть не знаємо – це все народна ініціатива. Люди постійно приходили – хтось допомагав грошима, хтось ремонтом. Все виключно завдяки громаді, фінансування ми не маємо. З металобрухту, звичайно, ідеальну машину не зробиш. Але всі автомобілі на ходу.

Назустріч нам від колони автомобілів йдуть два юнаки. Командир частини каже – хлопці вже тиждень зранку і довечора ремонтують у автомобілях електрику.

скорая-3

– Ми побачили об’яву, що потрібна допомога. Зібрали кошти, у друзів і знайомих, на автобазарі нам гроші давали, запчастини, – кажуть студенти Дмитро Севастьянов та Андрій Комарнюк. – Самі ми автоелектрики. Електрика була спалена, просто у жахливому стані. Техніки дуже багато, але майже все вже готове.

скорая-3-1

– Машини були у такому стані, що з них половина навіть і до вокзалу б не доїхала. На тій машині, якою я керуватиму, повністю перебрали ходову, замінили те, що прогнило всередині. Тепер вона на ходу, – говорить водій Андрій Микуляк. Поруч з ним пенсіонер Василь Ломако, який допомагав ремонтувати авто.

– Завдяки не владі, а бізнесу і звичайним людям, які приходили і допомагали нам, на сьогодні 98% автомобілів боєготовні. Ще три машини знаходиться на СТО, – говорить командир автомобільної санітарної роти майор Рінат Гадильшин. – Розпорядження про переміщення в зону АТО в мене є, тому найближчим часом ми вирушимо на місце призначення.

скорая-4

Військовослужбовці дякують спонсорам за допомогу

«Надіятися нам немає на кого»

Ззовні автомобілі виглядають не дуже привабливо – подекуди видніється іржа, старі корпуси залатані. Всім їм як мінімум по 10 років, є й вдвічі старші.

– Губернатору нашому привіт передавайте, – емоційно втручається у розмову журналістів худорлявий чоловік. – Дав нам металобрухт, і все. А як на них їздити – мовляв, ваші проблеми. Але ж так не можна! Щоб з брухту зробити машини, потрібні були гроші. Я сутками не спав, шукав допомоги. Просив – хтось допомагав, інші відмовлялися, хтось давав, щоб відчепилися просто…

Іван Ткачов, у мирному житті власник будівельної фірми, а нині водій автороти, розповідає – завдяки допомозі друзів йому вдалося зібрати 150 тисяч на ремонт КАМАЗів для підрозділу матеріального забезпечення. Гроші потрібні і на бронежилети, індивідуальні засоби захисту, предмети першої необхідності.

скорая-5

– Надіятися немає на кого. Підрозділ в нас новий, комусь волонтери допомагають, комусь ще хтось. А за нами нікого не було, і тоді ми вирішили самі організувати допомогу. В мене є зв’язки, друзі допомогли, бізнесмени – тому я цим і займаюся. А як бути тим, хто приїхав з сіл, у кого тут немає знайомих? В нас зарплати по дві тисячі, а в хлопців сім’ї, у більшості є діти. А бронежилет коштував 3,5 тисячі, потім 5, потім 7… Скільки зараз, я навіть не знаю.

У чоловіка п’ятирічна дитина. Вона не знає, що батько добровільно пішов на війну.

– У мене тут бізнес, я б міг зараз десь в Анталії відпочивати і в ус не дути. Але я як всі. Мене так батьки виховали. Тому пішов і сам написав заяву, щоб мене взяли. Просто не міг вдома сидіти – я б собі не пробачив цього.

АДА їде на АТО

У поміч роті частина виділила сім ЗІЛ-131. Вантажівки, які раніше перевозили спец обладнання, переобладнали для транспортування поранених. Кожен за раз може перевезти дев’ять лежачих або 12 сидячих поранених.

скорая-6

Гордістю роти є повністю броньований ЗІЛ. Коштує броня 350 тисяч гривень, гроші дала народний депутат, яка, за словами військових, попросила не вказувати її імені.
– Цей ЗІЛ стояв у нас в частині 28 років. Був на зберіганні. Раніше у ньому перевозили спец обладнання, – розповідає колишній начальник частини Володимир Дьячков. Він очолював частину протягом десяти років, пішов взимку, а влітку повернувся у якості волонтера.

– А потім у військово-медичному департаменті Міноборони мене попросили поміркувати, як ми можемо використати його у зоні АТО. Тепер він рятуватиме поранених, – продовжує чоловік.

Завдяки своїй унікальності, вантажівка навіть отримала власне ім’я. Кличуть «броньовик» АДА – за першими літерами прізвищ ініціаторів її використання: директора військово-медичного департамента Міноборони Віталія Андронатія, Володимира Дьячкова, екс-начальника частини та старшого офіцера Олега Адамчука, який доправив автомобіль до частини після бронювання.

Керуватиме автомобілем 34-річний Станіслав Ударцев. У чоловіка троє дітей, найменшому Ростиславу лише два з половиною місяці.

– Цю машину я чекав два тижні. І от нарешті вона прибула. Такі є у Нацгвардії і от тепер у нас. Вона повністю броньована, від аварійного люку і до бензобаку, до мотору. Як дружина відпустила? Та як, сіли поговорили. Потрібно йти. Треба пацанів витягувати. Просто сидіти і чекати перемоги немає сенсу. Я знаю, що ми можемо допомогти їм, і ми це й будемо робити.

скорая-7

Олег Адамчук та Станіслав Ударцев показують, що машина готова до транспортування людей. На ношах можна і лежати, і сидіти – як саме перевозитимуть поранених, у кожному випадку залежатиме від характеру травми

скорая-8 скорая-9 скорая-10

До відправлення тривають останні приготування

скорая-11

Молоковоз роті передав благодійник. Військові кажуть, що у чоловіка у АТО двоє синів. Тепер машина перевозитиме воду для військовослужбовців

скорая-12

Попри те, що військовослужбовці з дня на день вирушать у Луганську область, де тривають бойові дії, бронежилети є не у всіх. Командир частини переконує – це не проблема, захист видаватимуть на місці за заявками. У розмовах не під запис військові роти розповіли журналісту, що частину спорядження придбали – або самі, або за допомогою спонсорів. Для тих же, хто не має можливості купити бронежилет, збирають пожертви. Гроші потрібні і на індивідуальні засоби захисту, предмети першої необхідності.

Як допомогти автомобільній санітарній роті:
067-732-09-08 – Юрій Володимирович, координатор у Хмельницькому
Гроші можна переказати на картку ПриватБанку 5168 7572 0113 3164, Ткачов І.О.

Джерело: "ВСІМ"