Хмельницький „Подолянчик” полонив своїм мистецтвом Туреччину

30 Серпня 2014 14:52

cbs.km.ua

cbs.km.ua

У серпні Народний художній колектив України ансамбль танцю “Подолянчик” Хмельницького палацу творчості дітей та юнацтва, лауреат Всеукраїнських та Міжнародних фестивалів і конкурсів, був запрошений на Міжнародний фольклорний фестиваль танцю у м.Ялвач, у Туреччину. На цей фестиваль з’їхалися фольклорні колективи з Грузії, Абхазії, Болгарії, Македонії, Угорщини, і звичайно, з Туреччини.

П’ять днів на гостинній турецькій землі відбувалося чудове свято народних талантів, на якому юні митці з різних країн демонстрували своє самобутнє мистецтво.
Велика честь випала нашому «Подолянчику» сольним концертом презентувати Міжнародний фестиваль. Українські запальні танці, подільський колорит полонили серця мешканців та гостей міста.
На честь учасників фольклорного дійства був влаштований прийом у мерії, який засвідчив важливість подібних заходів, тому що саме діти виступають у юних юними посланцями миру.
Урочиста хода колективів – учасників фестивалю центром міста під супровід турецьких оркестрів дуже вразила не тільки мешканців міста, але й наших вихованців, адже вони відчули гостинність, привітність і повагу до національного мистецтва.
Чотири дні концертів, майстер-класів з народних танців інших країн дали можливість перезнайомитись всім колективам, поділитись творчими наробками, і ,звичайно, подружитись. Найбільше друзів юні подоляни знайшли в грузинських колективах.
Щирими оплесками та криками “браво!” вітали юних артистів з різних куточків світу гості фестивалю, дякували за підтримку та розвиток національного мистецтва.
Всі колективи були нагороджені цікавими подарунками від міської адміністрації та організаторів фестивалю.
«Подолянчики» змогли відчути східний колорит в усьому: в архітектурі, в музиці і співах, у відношенні до релігії, у стосунках між людьми. Найбільше вразила Хмельницьку делегацію екскурсія Стамбулом та прогулянка на катері по Босфору.
І педагогам, і вихованцям фестиваль дуже сподобався. Дорога додому, а це 40 годин в автобусі, не здавалася важкою: емоції та враження переповнювали юних „подолянчиків”, бо ж везли вони на рідне Поділля тепло і щирість турецької землі.