Фото Афіни Черкезової
Впродовж останніх вихідних у Кам’янці-Подільському проходив четвертий фестиваль Республіка.
Три дні над стінами стародавньої фортеці гриміла музика, функціонувало наметове містечко та закидались сміттям навколишні території. З суттєвих зауважень до фестивалю – брак смітників та нестача туалетів.
За традицією фестивалю, перші 20 осіб, що прибули на фестиваль з телевізорами – могли обміняти їх на квитки. “Чим менше ти дивишся телевізор – тим світліше твій мозок”, – пояснюють організатори суть акції.
У п’ятницю Республіці вперше виступив гурт “Trubetskoy”, що утворили вокаліст Павло Булатніков и гітарист Руслан Владико після розпаду гурту “Ляпіс Трубєцкой”. У суботу на головній сцені фестивалю виступили українські гурти VivienneMort, DakhDaughters та Роллікс, білоруська Scianaта відомий завдяки своїм виступам на майдані PianoExtremist. Музикант, що так і не відкрив свого обличчя. А у неділю на головній сцені відспівали на ура “Мотор`рола”, “Один в каное” та “Скрябін”.
Про наступний фестиваль організатор Андрій Зоін говорить розпливчасто: збираються переїхати, але куди саме – ще не відомо. “Ще два тижні тому ми не були впевнені, чи подія відбудеться. Багато народу вставляло нам палки в колеса. Цього разу нам вдалось пояснити, що Республіка – це в першу чергу не розважальна подія, але робити це ще раз і ще раз сил немає. Ми виснажені”
Те, що “Республіка” – не лише розважальний проект доводять ділом. Виручені гроші з фестивалю будуть перераховані на допомогу військовим. Якщо раніше кошти з проданих квитків витрачались на графіті у спальних районах Кам’янця-Подільського(за попередні роки створено понад 30 малюнків), то цього року малюватимуть за грантові гроші. Також всі гурти перерахують певний відсоток від своїх гонорарів на допомогу українській армії.
“Цього року на трьох сценах фестивалю виступили багато гуртів зі сходу: Донецька, Горлівки, Краматорська. Саме ці люди під час подій піднімали українські прапори. Кожна людина зі сходу, яку ми можемо залучити на нашу сторону – може залучити ще сотню людей. Я вважаю, що якби ми так робили протягом десяти років, можливо, цієї війни і не було б”, – розповів Андрій Зоін.
