Поки що вони не висунули жодних вимог. Лише заявляють, що не згідні з умовами утримання.
У зоні максимального рівня безпеки №58 засуджені розділились на два табори. Одні голодують, інші їх не розуміють.
Чому саме пропав апетит – засуджені на камеру не зізнаються. Їх начебто усе влаштовує, а голодують, бо так очищують організм.
Поспілкувавшись з невдоволеними в’язнями, йдемо на тюремну кухню, аби переконатись чи не мордують голодом засуджених. Переступаючи поріг їдальні, не одразу розумієш, що ти в буцегарні. На підлозі дороговартісна плитка, усе чисто та охайно. На кухонній плиті – величезні кастрюлі. На першу страву варять борщ, на другу – кашу з м’ясом та салатом. У харчоблоці 58 колонії з ранку до ночі варять, ріжуть і консервують. Тут щодня готують сніданки, обіди та вечері майже для однієї тисячі засуджених.
Валерій куховарить у в’язниці 4 роки, каже, що за цей час жодних скарг щодо їжі не було. Тай не харчування стало причиною заколоту, справа в іншому.
Інші засуджені говорять те саме, і на умови перебування не нарікають. Бо мають з чим порівняти. До прикладу, Ігор засуджений до довічного ув’язнення, спочатку відбував позбавлення волі у Харківській виправній установі, в якій, розповідає, справді нелюдське життя.
Керівництво установи переконує, що це не вперше, коли ув’язнені використовують голодування як спосіб вираження протесту. При цьому вигадують жахливі історії про катування чи свавілля адміністрації.
Начальник виправної колонії Володимир Хомяков, каже – після того, як 75 засуджених написали заяви про відмову вживати їжу, одразу ж було створено незалежну комісію, яка протягом дня працювала на території колонії. Спілкувалась засудженими та встановлювала причину страйку.