hroniker.net
Пережила дві евакуації під час Другої світової, підготувала майже дві тисячі випускників і змінила чотири покоління викладачів – у день свого 45-річчя дитяча художня школа Кам’янця-Подільського згадала всіх, хто долучився до написання її історії. А ще – представила у виставковій залі роботи своїх учнів.
Історія цього мистецького закладу розпочинається 1905 року з художньо-промислової школи, що була заснована маляром В’ячеславом Розвадовським як художня школа-інтернат для сільських дітей. І лише першого вересня 1969-го, згідно з наказом міністра освіти УРСР, відкрито саме ту художку, яку ми знаємо сьогодні. Так, часто вона переживала не найкращі часи. Але зуміла вистояти, загартуватися й закріпити статус солідного закладу, де навчають академічним основам мистецтва.
hroniker.net
Цього вівторка виставкова зала на Соборній зібрала всіх, кого «торкнулася» художня школа: викладачів із досвідом (Аркадія Данилюка. Ларису Заярну, Івана Кляпетуру, Володимира й Андрія Кліщів, Олександра Брензея, Тетяну Щербину, Івана Машталера), молодих спеціалістів, перших випускників, нинішніх вихованців.
«В нелегкі часи нам випало відзначати річницю. Але ми пишаємося тим, що Кам’янець має такий заклад. Багато хто з наших учнів зараз працює в різних країнах світу. Але ті, кому на якийсь час вдається повернутися до цього міста, завжди говорять одне і те ж: змінилося все, окрім запаху в школі», – зазначила директор школи Олена Савчук. «Нам вдалося створити атмосферу в школі. Завдання юного покоління – зберегти її», – додала мистецтвознавець Катерина Дегтяр.
Нині художня школа знаходиться в приміщенні, яке піддавалося ремонту сотню разів. Але, незважаючи на всі перешкоди, які вона успішно долала, цей мистецький заклад може похвалитися не лише відданістю викладачів, талановитими учнями, а й духом, атмосферою і… запахом. Так, саме ця субстанція залишається незмінною ось уже впродовж 45 років існування художки.
