khmelnytsky.com
Два тижні лікарі боролися за життя сержанта, але врятувати українського воїна не вдалося.
В останній день жовтня на майдані Незалежності у Хмельницькому прощалися із 36-річним батьком двох дітей – сержантом 128-ї окремої горно-піхотної бригади Русланом Ліщуком. Подолянин помер у Львівському військовому шпиталі від отриманих поранень у зоні проведення антитерористичної операції.
«Руслан служив у 128-й окремій горно-піхотній бригаді. Його мобілізували Хмельницьким міським військовим комісаріатом. Сержант пройшов повний курс бойової підготовки, і його направили в АТО, – розповідає заступник начальника відділу по роботі з особовим складом Хмельницького обласного військового комісаріату майор Олег Мігур. – Під час обстрілу в районі міста Дебальцеве отримав осколкові поранення».
Після мінометного обстрілу Руслана Ліщука доправили до військового шпиталю у Харкові, згодом – у Львів.
«Руслан залишився без ноги та руки, були поранення у голову, але у Харкові він прийшов до свідомості, я з ним навіть по телефону розмовляв, – запевняє боєць 128-ї окремої горно-піхотної бригади. – Його потім перевели до Львова, але цього не треба було робити. Він же йшов на поправку. Але у Харкові лікарні переповнені пораненими».
Два тижні лікарі боролися за життя Руслана Ліщука, проте 29 жовтня серце українського воїна назавжди зупинилося.
«Його накрило снарядом мінометного розрахунку… Ми помстилися за Руслана. Під Дебальцево постійно стріляють. Воюємо з «казаками» і чеченцями, російських військ там не залишилося. Нам би нормальне керівництво, дали би наказ, то зачистили б район за короткий термін, але, мабуть, хтось цього не хоче», – каже бойовий побратим Руслана Ліщука.
За душу героя на майдані Незалежності святі отці відслужили молебень, опісля воїна під звуки прощального салюту поховали на кладовищі. По собі Руслан Ліщук залишив двійко дітей – сина та доньку.
