Якби не волонтери, українська армія не стала б за доволі короткий час боєздатною. У цьому переконані самі військові. Кілька бійців батальйону Донбас днями отримали чергову допомогу від громади та підприємців. У Старокостянтинові військовим передали БТР а також теплі речі та іншу необхідну амуніцію. Самі ж бійці розповіли свіжу інформацію про стан справ на сході та поділились думками щодо вирішення конфлікту.
Бійців батальйону Донбас у Старокостянтинові зустрічали всією громадою. Саме місто завжди було військовим, проте за останні півроку війну тут відчувають чи не щодня. Кілька військових частин, аеродром, бійці, які час від часу вирушають на схід. А ще тут є люди, які завжди готові забезпечити надійний тил. Амуніція, бронежилети, тепер – теплі речі. Техніку дають підприємці – або самі її купують, або за власні кошти ремонтують і відправляють у зону бойових дій. Цього разу меценати відремонтували БТР і передали бійцям батальйону Донбас. Ремонтом займалась компанія Альфа-Газ, кошти на це дали люди, які в силу об’єктивних причин не хочуть себе називати.
Першим відремонтовану техніку випробував міський голова. Миколі Мельничуку поїздка по мирному Старокостянтинову сподобалась, і він навіть на схід захотів.
Бійцям допомагають не лише підприємці міста. Загалом громада за останні кілька місяців зібрала понад 6 мільйонів гривень. За ці кошти закупили амуніцію. Ще 3 мільйони на потреби військових виділили з міського бюджету.
Батальйон Донбас з першого дня існує завдяки волонтерам. Від держави допомоги фактично немає, хоча самі військові це розуміють і списують все на скрутне економічне становище. Єдине, що їх хвилює – це політичні ігри, від яких щодня гинуть наші хлопці. Якщо раніше на передовій можна було адекватно реагувати на атаки ворога, то зараз у зв’язку з так званим перемир’ям бійці стоять в обороні.
120 бійців Донбасу зараз знаходяться у Сєвєродонецьку, 90 до цього часу не вдалося визволити з полону після Іловайського котла. Командир та його заступники роблять усе можливе, аби повернути хлопців. А ще кажуть – Україну захистити готові. Навіть більше – можуть вже зараз наступати і гнати ворога аж до російського кордону. Зараз це єдина можливість швидко вирішити цей конфлікт.
За останній загинули двоє бійців з міста та 3-є із Старокостянтинівського району. Ще одного вбили на Майдані 19 лютого. Звикнути до смертей завжди важко, точніше – це, мабуть, неможливо. Навіть коли їх спершу 100, а потім – 1000. Проте можна робити усе, аби попередити їх і навіть унеможливити. Коли це роблять звичайні люди – таку країну не перемогти.