ngp-ua.info
Поки розперезаний долар влаштовує на українській економіці нечуваний досі “шабаш”, найбільше перепадає працівникам ринків. Колись заможна каста, яка має за плечима не одну квартиру та машину, нині опинилися заручниками курсових коливань та повної бездіяльності з боку уряду та Національного банку України. Як фронтові депеші, доходить повідомлення про закриття крупних базарів України. Так, 9 лютого у Харкові підприємці найбільшого промислово-речового ринку “Барабашова” вийшли під стіни облдержадміністрації з вимогами відмінити нововведення Податкового кодексу, а також зупинити падіння гривні. Було заявлено про закриття ряду торгівельних точок на “Барабашова”.
Буквально днями з’явилося повідомлення про те, що одеський ринок “7 кілометр” наполовинуприпинив роботу. Керівник громадської організації “Рада підприємців Одеси” Інна Кравчук пояснила, що кожен третій підприємець на ринку згортає діяльність через девальвацію гривні, яка застала всіх зненацька.
У коло “друзів по нещастю” потрапили й хмельницькі ринки. Тепер територія площею у кілька десятків гектарів більше нагадує покази імпортних “шмоток”, аніж жваву торгівлю привабливим крамом. Підприємці ходять, як на каторгу, сподіваючись реалізувати старі запаси. Нових завозів майже немає.
Хмельницькі підприємці розповіли “Незалежному громадському порталу”, що ціни на імпортний товар ростуть щодня. І покупців стає дедалі менше, адже продукти так само подорожчали, а зарплати не зросли.
“Долар по 35-40 при заморожених зарплатах — це вже критично Речовий ринок — це індикатор економіки. Коли економіка працює, на ринку все добре. А зараз ринок майже весь стоїть. Це все скінчиться третім майданом”, — розповідає один з підприємців.
“Котимось до низу. Закупівельна ціна росте. Покупці просто лякаються цих щоденних стрибків цін. Вже скоротили обсяги торгівлі. Якщо ситуація не стабілізується, то незабаром будуть і протести”, — додає інший.
“Подивіться, які ціни зараз на продукти. Щоб раз скупитися, треба 100 грн. Моєї пенсії в 1000 грн. ні на що не вистачає. Тому і працюю тут, на ринку. Але зубожіють усі, і торгівля стоїть. Молоді не легше. Вони отримають півтори-дві тисячі зарплати. З них 700 грн. на комунальні платежі віддати треба віддати. А в кого маленька дитина і жінка в декреті, як у моєї доньки? То як трьом прогодуватись на одну зарплату?”—запитує продавець.
Віталій, підприємець, власник декількох торгових точок: “Ситуація з різким падінням гривні привела до зниження купівельної спроможності населення. Сьогодні майже половина підприємців ринку практично не працює. Бувають дні, коли покупців взагалі не має. Я, наприклад, за цей місяць розпродую товар, що залишився. Їхати за новим, очевидно, уже не має резону.
Підприємці, з котрими спілкуюсь, кажуть, що у кого було два-три місця, залишають одне, у кого було одне – закривають.
Якщо ситуація затягнеться, то хмельницькі ринки значно скоротяться, а, можливо, взагалі гостро стане питання їх існування”.
Виконавчий директор громадської організації “Асоціація Хмельницьких ринків” Олександр Сніховський: “Якщо сьогодні працює відсотків 60 ринків, це дуже добре. Є дні, коли закрита половина базарів. Це, наприклад, вівторок, середа чи п’ятниця. У суботу і неділю є торгівля, але зранку немає покупців. Словом, ситуація катастрофічна. Однак хмельницькі ринки не зменшуватимуть кількості робочих днів, не зважаючи не нестабільну економічну ситуацію.
Наразі з міською владою виходимо на консенсус зі зниження оподаткування ринків. Зокрема, пропонується зменшити коефіцієнт з 3,6 до 3 на плату за землю. Щодо оподаткування нерухомості також виходимо на мінімальні ставки. Тому що, маємо вижити, а не вмерти”.
Підприємець, член Ради підприємців при Хмельницькій облдержадміністрації Юрій Ярина: “При курсі долара понад 30 гривень хмельницькі ринки потерпають від стагнації. Бізнес вичікує стабілізації валюти, тому що одержувати імпортну продукцію практично неможливо. Тепер китайський товар не є найдешевшим. Так звані, Новий і Старий ринки, здебільшого, ведуть роздрібну торгівлю. Гурт — зупинився.
Лопнув ще один стабілізаційний момент, на якому трималися гуртові ринки — це білоруси. Вони перестали купувати товари на наших ринках з того часу, коли в Україні почалася війна. Сьогодні основними покупцями є хмельничани та мешканці області. Інколи сюди заїжджають оптики з Львівської і Тернопільської областей.
Парадокс, але у Хмельницькому зупиняються швейні цехи. Все через те, що з 1 січня 2015 року в Україні введений додатковий податок на імпортний товар у розмірі до 10%. Рада підприємців при облдержадміністрації виходила на Державну фіскальну службу з пропозицією застосовувати нульові ставки для імпортної текстильної сировини. Адже держава тільки зацікавлена здерти якомога більше податків. Я ще би зрозумів, якби стягувалися збори з продукції, яка виробляється в Україні. А так просто підприємці одержали зайве податкове навантаження на імпорт. Таким чином, центральна влада зіштовхнула лобами місцеву владу і підприємців під соусом децентралізації. Мовляв, хочте мати податки, — беріть і товчіть бізнес.
Прийнятний курс долара для хмельницьких ринків може бути 17 гривень. Це за умови, якщо заробітна плата в державі зросте у два рази”.
