У Хмельницькому шукали запобіжники, як зробити місцеві вибори максимально чесними

23 Червня 2015 16:22

вибориХмельницький обласний осередок Комітету виборців провів у Хмельницькому громадське обговорення прийнятого у першому читанні законопроекту №2831-3 про місцеві вибори.

Експерт КВУ Ігор Гаврида наголосив, що місцеві вибори обов’язково мають відбутися 25 жовтня, як того вимагає Конституція. Говорячи про певну накладку процесу об’єднання територільних громад на чергове волевиявлення, пан Гаврида зауважив, що не потрібно боятися можливих позачергових виборів за новою системою територіального поділу навесні 2016 року.

“Демократія ніколи не була безкоштовним задоволенням”, – зауважив він.

Крім цього, експерт зупинився на цікавих нововведеннях, запропонованих у законопроекті №2831-3. Так, очікується суттєве зменшення кількісного складу місцевих рад порівняно з нинішнім. До прикладу, Хмельницька міська рада нараховуватиме 38 депутатів, а не 60, а Хмельницька облрада скоротиться до 60 мандатів, а не 104, як обиралися 2010 року.

Самі ж вибори пройдуть за пропорційною виборчою системою і, по суті, політичні партії та блоки стають заручниками власних кандидатів у депутати. Це означає: якщо кандидати наберуть в округах малу кількість голосів, то це автоматично позначатиметься на рейтингу партії, котра їх висувала, і вона взагалі може не подолати прохідний бар’єр (для партій визначено 5%, для блоків – 7%).

“В округах не буде виборюватися депутатський мандат. Тобто я не буду представником цього округу, а буду кандидатом від партії і округ виконуватиме технічну функцію – перемоги конкретного кандидата”, – пояснив експерт КВУ.

Депутат Хмельницької облради і екс-регіонал Петро Тарасюк висловив пропозицію, щоб скасувати прохідний бар’єр для суб’єктів виборчого процесу, цим самим дати можливість зайти до місцевих рад новим обличчям.

Екс-нардеп трьох скликань Лев Бірюк наполіг на запровадженні запобіжника для депутатів-бюджетників. Мається на увазі, що обраний депутат не може займати керівну посаду в органах влади.

“Таким чином ми очистимо ради від практики, коли мер робить депутатів своїми заступниками, керівниками упралінь, аби згодом на них впливати під час голосувань”, – сказав Бірюк.

Довідково. Законопроектом №2831-3 передбачається, що місцеві вибори будуть проходити за такими виборчими системами:

1) депутатів сільських, селищних рад – зберігається чинна на сьогодні мажоритарна система відносної більшості в одномандатному виборчому окрузі;

2) депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад – за пропорційною виборчою системою з преференціями (вибори в багатомандатному виборчому окрузі, що співпадає з територією Автономної Республіки Крим, відповідної області, району, міста, району в місті, за виборчими списками місцевих організацій партій (блоків) з одночасним висуванням кандидатів в територіальних округах, на які поділяється багатомандатний округ);

3) міських голів (міст, кількість виборців у яких дорівнює або є більшою ніж 90 тисяч) – за мажоритарною системою абсолютної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі.

4) сільських, селищних, міських (міст, кількість виборців у яких є меншою ніж 90 тисяч) голів, сільських старост – за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі.

В законі пропонується чітко встановити кількісний склад відповідних місцевих рад, який визначатиметься Центральною виборчою комісією до початку виборчого процесу чергових виборів в залежності від кількості виборців, які належать до відповідної територіальної громади, проживають на території області, району, району в місті. Мінімальна кількість депутатів ради – 10 при чисельності виборців до 500, максимальна – 80 депутатів при чисельності виборців понад 1,5 млн.