Бурю в склянці води інколи зчиняють для того, щоб не було видно дна.
Олексій Домницький
25 червня церквою відзначається день пам’яті преподобних Петра Афонського і Онуфрія Великого.
У народі цей день часто називали Петро Поворот, оскільки з Петра Афонського сонце — на зиму, а літо — на спеку повертає.
У минулі часи було прийнято сіяти в цей день до обіду якесь біле зерно, а після обіду — чорне (гречку). Виконання цього правила гарантувало успіх. У цей день випадають великі роси. Наші пращури примітили: якщо дощ йде маленькими краплями — буде йти довго.
25 червня народились:
1886 — Іван Крип’якевич, історик, академік АН УРСР, професор Львівського університету, директор Інституту суспільних наук АН України.
1930 — Євген Попович, український перекладач. Переклав твори Г. Беля, Е. М. Ремарка, Г. Е. Лессінга, Т. Манна, Е. Т. А. Гофмана, В. Гете, Г. Гейне та ін. австрійських, німецьких і швейцарських письменників; переклав з німецької «Щоденники» О. Кобилянської.
1931 — Віталій Русанівський, український науковець, філолог, мовознавець-україніст і славіст, викладач. Автор близько 350 праць із проблем сучасної української мови і історії, українського, слов’янського і загального мовознавства, історичної граматики, стилістики.
Події цього дня:
1783 — Французький хімік Антуан Лоран Лавуазьє повідомив на засіданні Паризької академії наук, що вода — це сполука водню і кисню.
1923 — Патртіарх Московський і Всієї Русі Тихон звільнений з ув’язнення в обмін на визнання легітимності ним радянської влади, засудження контрреволюційних дій і заклик до співпраці з властями.
1946 — СРСР вступив у Міжнародну футбольну федерацію.
1950 — армія Північної Кореї напала на Південну Корею. Почалася Корейська Війна.
1953 — арешт Лаврентія Берії на засіданні Політбюро ЦК КПРС.
1970 — на могилі Сталіна біля Кремлівського муру встановили пам’ятник з бюстом покійного — через 9 років після видалення його тіла з мавзолею Леніна.
1991 — Словенія і Хорватія проголосили незалежність від Югославії.
1991 — Прийнятий Закон України «Про митну справу в Україні».
2009 — Помер Майкл Джексон, популярний американський співак.
25 червня відзначають:
День дружби та єднання слов’ян
День митної служби України
Чи знаєте ви, що:
Давній Київ був не тільки “матерью городов Руських”, але і колискою зародження митної справи у східних слов’ян. Одна із стародавніх пам’яток писемності Київської Русі, датована 911 роком — торговий договір Київського князя Олега з Візантійським імператором, обумовлювала питання мита та митних стосунків між двома країнами.
За цим договором за Руссю визнавалося право безмитної торгівлі з Візантією. “…Нехай входять у місто… — говориться в договорі про руських купців, — …і торгують скільки їм треба, не платячи ніяких зборів”. Тобто, за Руссю визнавалося, зокрема, право безмитної торгівлі.
Київська Русь вже тоді мала власну митну систему, стягувала, і, за домовленістю із суміжними країнами, платила митні податки. У збірнику норм давньоруського права ХІ-ХІІ ст. “Русская правда” Ярослава Мудрого застосовується слово “мито” як таке, котре здавна вживалося у торговій практиці.
На підступах до міст Київського князівства будувалися застави-фортеці, де уповноважені князем збирачі стягували митні податки за перевезення товарів та прогін худоби.
Відомо, що за часів Ярослава Мудрого (1019—1054рр.) основним центром збирання митних податків у Києві стали щойно побудовані Золоті ворота (як головні в’їздні ворота до “гори” – міста Ярослава).
За свідченнями іноземців, у Києві в ті часи існували вісім торгів: головним з них вважався так званий Бабин торжок на території міста Володимира. Не менше економічне значення мав Торг на Подолі, поблизу гавані – у гирлі річки Почайни, що впадала тоді у Дніпро в районі сучасної Поштової площі. Тут розвантажували торгові судна і була розташована митниця.
У період феодального роздроблення виникло тяжіння князів до введення власних митних зборів, відомих як «проїжджі» або «торговельні». Цікаво те, що вже тоді була відома практика ухиляння від сплати мита. З такими порушеннями суворо боролися: якщо купець об’їжджав митну заставу, з нього стягували подвійну ціну за кожен віз – «промит», крім того, сам купець особисто мав платити штраф – «заповідь».
Свій відбиток на митній справі і етимології власне «митної» лексики залишила і монголо-татарська навала. Саме від митного збору, який впроваджували на шляхах татарські баскаки. Від так званої «тамги» (бо товар, за який було сплачено податок, позначався клеймом – «тамгою») пішло російське слово «таможня». (З сайту customskiev.gov.ua)
«Рідна країна»
