Слідством було встановлено, що раніше судимий за насильницькі злочини і радикально налаштований до державної влади шепетівчанин Дмитро Єфімов у червні 2014 року вступив до незаконного терористичного формування “ДНР”. Номер телефону невстановленого досі представника організації знайшов в Інтернеті. 18 червня 2014 року Єфімов прибув у Донецьк, звідки його від “ДНР” відрядили до Слов’янська. Шепетівчанин там одержав форму, зброю, посвідчення і умовний позивний “Фіма”. Після цього чоловік, маючи досвід строкової служби в прикордонних військах України, був розподілений стрілком-розвідником і пройшов спецпідготовку щодо здійснення розвідувальної та диверсійної діяльності проти сил АТО. Навіть навчав інших бойовиків.
Разом з іншими членами “ДНР” Дмитро Єфімов брав участь у збройних сутичках проти українських військових. Після відступу зі Слов’янська опинився на Донеччині у селі Степанівка. У липні отримав осколкове поранення під час бойових дій. Після лікування у серпні повернувся в Шепетівку, підтримував зв’язки з бойовиками та мав повернутися на Донбас.
Засуджений терорист Дмитро Єфімов просив суд зменшити йому покарання, враховуючи пом’якшувальні обставини: визнання вини, каяття, сприяння слідству. До того ж, за словами чоловіка, членом “ДНР” він був лише місяць, та безпосередньої участі у бойових діях не брав і не мав наміру повертатися. На запитання судді, де ж він отримав поранення, відповів, що під час обстрілів навіть мирне населення може постраждати.
За словами прокурора Романа Романюка, Єфімов перебуває на обліку у нарколога, виявляє поведінкові розлади і залежність від опіатів. Чоловік визнав свою вину з метою зменшення покарання, тому каяття його не щире.
“Обставини, які пом’якшують покарання, не встановлені, а які обтяжують — це рецидив злочину. Виявлено, що Єфімов мав намір повертатися до терористичної організації. Тому вирок Шепетівського суду має бути без змін, міру покарання вважаю достатньою”, – зауважив прокурор.
Виправдовуючи себе, Дмитро Єфімов сказав, що на злочин його підштовхнула держава, адже після звільнення з в’язниці він не відчував від неї достатньої уваги і підтримки, був безробітним і бездомним.
