«Середня освіта складається з 12 класів: п’ять класів початкової школи, чотири – у коледжі (середня школа) і три – у ліцеї. Цікаво, що відлік класів відбувається не з першого по 12-й, як в Україні, а навпаки – вступаєш в 12-й клас і випускаєшся із першого. Процес навчання схожий на наш: вчитель пояснює матеріал, діти виконують завдання, є домашня робота, індивідуальні та групові завдання. Крім обов’язкових предметів, можна обирати додаткові, серед яких не лише класичні предмети, а й, наприклад, театральне мистецтво чи історія Англії (викладається англійською мовою). Бали за додаткові предмети також враховуються в атестаті. В останньому класі учні обирають профіль, наприклад, літературний, суспільно-економічний, точні науки (є навіть спеціальна людина у школах, яка опитує дітей, дізнається, до яких наук у них здібності). Однак вступити у загально-освітній ліцей непросто, для цього потрібно добре вчитися. Учні, які не тягнуть, після коледжу йдуть у професійні ліцеї (на кшталт наших ПТУ).
Родина Гараус переконана, що навчатися у Франції складно, зате ефективно. фото – http://ye.ua
Успішність оцінюється за 20-бальною шкалою. Щоб отримати диплом про середню освіту (у Франції це називається бакалаврат), потрібно мати середній бал не менше 10. Лише близько 80% випускників отримують дипломи, багато хто залишається на повторний курс, щоб покращити свої оцінки. Є спеціальні класи для дітей, які не можуть опанувати шкільну програму, їх більше навчають практичним речам, наприклад, готувати, прибирати.
За всі роки навчання жодного разу не треба було здавати гроші на будь-що. Тільки у ліцеї потрібно купувати книжки, але наприкінці навчального року їх продають молодшим школярам.
Вищі навчальні заклади є державні (нав-чання безкоштовне) і комерційні (платне), вступаєш за результатами оцінок у своєму атестаті, не потрібно здавати додаткових іспитів. Вчитися досить складно, після першого курсу відсіюється багато студентів. Зате якщо здобудеш вищу освіту, маєш практично стовідсоткову гарантію працевлаштування за спеціальністю і високої оплати праці.
На нашу думку, освіта у Франції краща, хоч її отримати часом складніше. Українська освіта – дуже загальна. У нас ніби є знання у багатьох сферах, але поверхневі. Французька ж освіта дає вузьку спеціалізацію, зате у своїй галузі ти будеш фахівцем. І якщо твої діти розумні, здібні до знань, не треба переживати, чи отримають вони хороші оцінки, чи зможуть вступити у вуз. Якщо ж їм вчитися складно, жодні хабарі чи зв’язки не допоможуть. Будь ти хоч син Саркозі, все одно всього треба досягати власними силами».
Навчання в Польщі: багато практики і можливостей для розвитку
Олена Кільчинська закінчила університет Марії Кюрі-Склодовської у Любліні. Вона розповіла про головні плюси освіти у вищих навчальних закладах Польщі.
«По-перше, у вузах високий рівень освіти та підготовки викладацького складу. Дуже часто один викладач співпрацює з кількома вишами або поєднує викладацьку діяльність з працею у лікарнях та шпиталях (медичні ВНЗ), фінансових установах (економічні спеціальності), юриспруденції (правові напрямки) тощо. Саме тому викладачі роблять наголос на поєднанні теорії з практикою, що звичайно ж тягне за собою високу підготовку кваліфікованих майбутніх спеціалістів. Відсутність корупції у вишах також сприяє тому, що рівень освіти постійно тримається на високому рівні.
По-друге, велика увага приділяється самостійному навчанню. Щоб навчатися у польському виші, необхідна систематична самостійна підготовка студента вдома.
По-третє, досить розвинена інфраструктура для студентів. Зазвичай кожен виш має своє студентське містечко, в якому розміщені університетські корпуси, бібліотеки, їдальні, магазини, спортзали (зазвичай з басейнами) та відкриті спортивні майданчики. І звісно ж, гуртожитки.
По-четверте, існують великі можливості виграти стипендію, грант та додаткове фінансування. Кожен студент, який показує високий рівень власної підготовки, може брати участь у різноманітних стипендіальних програмах та грантах, отримувати стипендії від різних фундацій та товариств. Додатково існує багато конкурсів дипломних робіт з чудовими нагородами: починаючи від грошових призів, можливості видання власної роботи у формі самостійної публікації, закінчуючи стажуванням з можливістю подальшого працевлаштування у престижних компаніях світового рівня.
Для поляків та людей з польським походженням навчання у вузах безкоштовне, для інших – платне, але не дуже дороге (від півтори тисячі євро за семестр). Є багато програм, які мають на меті залучити на навчання здібних українських дітей».
В Іспанії учні замість оцінок отримують бали, грають на флейті та вивчають релігію
Уродженка Ярмолинець Валентина Стрілецька переїхала до Іспанії вже багато років тому. Її чоловік у місті Торрев’єха започаткував свій бізнес і забрав дружину із сином до себе. Згодом у них народився ще один синочок. Старший нині перейшов у шостий клас, і якістю освіти родина дуже задоволена.
Родина Стрілецьких освітою в Іспанії дуже задоволена. фото – http://ye.ua
«До школи іспанські діти йдуть у три роки. Називається цей навчальний заклад «Іnfantil», – розповідає Валентина. – В шість – переходять у школу «Рrimaria», а з 12 років школярі вже вважаються старшокласниками й відвідують школу «Іnstituto». Протягом усього навчання, окрім іспанської, діти вивчать англійську мову, a в старших класах ще й французьку чи німецьку. Основними предметами вважаються математика, мова, біологія, релігієзнавство, фізкультура. На уроках музики всі учні грають на флейті. Є й уроки праці. Школярі не отримують щодня оцінки у щоденник, як в Україні. Впродовж навчального року вони збирають бали: кожне питання має свій бал і наприкінці кожної чверті вони підраховуються. Оцінки також виставляються за екзаменаційні роботи за п’ятибальною системою.
Клас складається з 20-28 учнів, якими опікується класний керівник. Вчителі взагалі дуже гарно ставляться до дітей, часто цілують їх, обіймають, як своїх рідних. На навчання школярів возить автобус. Він курсує чотири рази на день. Але найбільше ми задоволені харчуванням. Годують дітей найкориснішими продуктами, дієтологи навіть спеціально розробляють раціон. Щотижня в меню учня є риба, м’ясо, бобові, кукурудзяні крупи, різні салати та фрукти, йогурт. Обід коштує 4,50 євро, але пільгові категорії населення мають знижку, і їхні діти харчуються за 40 євро на рік.
До речі, всі навчальні заклади в Іспанії розрізняють не за нумерацією, а за поетичними назвами. До прикладу, мій Ілля навчається в школі «Ciudad del mar» – «місто моря».
