Багато господинь самостійно консервують овочі на зиму. Зазвичай, це роблять ті, хто має велике присадибне господарство й самостійно вирощує овочі, або має можливість купувати їх дешево. Решті немає сенсу робити зайву роботу й вони купують готові овочеві консерви. Головне — вміти обирати якісний продукт.
Замість оцту — лимонна кислота
«Раніше кожна господиня вважала, що для квашення йдуть великі огірки. Особисто ж я люблю засолювати корнішони. Тому чітких рекомендацій при виборі цієї консервації немає, — каже Ірина Володимирівна. — Все залежить від вподобань споживача. Ми ж на виробництві керуємося нормативною документацією. За її вимогами мариновані огірки вищого гатунку мають бути завбільшки від 4 до 9 см, першого гатунку — від 9 до 12 см. Що ж до томатів, то мариновані помідорки у банках мають бути в діаметрі не більше 6 см. Багато виробників використовують у своїх маринадах оцет, але краще надавати перевагу консервації, де у складі замість нього зазначена лимонна кислота. Це безпечніше для здоров’я.
При виборі конснервованого горошку уважно придивіться до етикетки. В складі завжди зазначається, з якого горошку виготовлено продукт — сушеного чи молодого зеленого. Відповідно від цього залежатиме його м’якість. Якщо вам до рук потрапила баночка з сушеним горошком, то тут є одне правило: чим ближчою буде дата виготовлення до дня вашої купівлі, тим краще. Адже сушений горошок у маринаді з кожним місяцем стає все твердішим, а через рік після виготовлення ним взагалі можна рушницю заряджати. Що ж до горошку, кукурудзи молочної стадії стиглості, то вони після обробки не змінюють своєї консистенції й завжди залишаються м’якими та ніжними на смак».
Позначка «ДСТУ» вбереже від проблем
За словами пані Ірини, псування консервів може бути різних типів. Добре, коли воно зовнішнє і його видно візуально: піддування кришки, підтікання тощо. А є бактеріальне, коли консерва уражується небезпечними мікроорганізмами. При такому типі псування ви не побачити жодних зовнішніх ознак, навіть на смак не завжди його можна відчути. Тому дуже важливо купувати овочеві консерви не з рук, а в магазинах, де на кожну продукцію має бути сертифікат якості й дотримуються умов зберігання. «Потрібно обов’язково дивитися на дату виготовлення, і якщо баночка бодай на день прострочена, безжально викидати її у смітник, — каже фахівець. — Бажано, щоб продукція була виготовлена згідно з ДСТУ, а в складі не повинно бути ароматизаторів, стабілізаторів та інших шкідливих речовин». На етикетці овочевих консервів зазначаються: назва продукту, його склад, вага і сорт; інформація про виробника (назва, адреса, товарний знак); чи використовувалися харчові домішки, якщо використовувалися, то які саме і в якій кількості; харчова цінність (білки, жири, вуглеводи і калорії); рецепт використання або спосіб вживання; як і скільки зберігати; дата виготовлення; ДСТУ або ТУ.
«Майже вся група «консерви» розрахована на зберігання від 0 до +20ºС при оптимальній вологості середовища 75%. При більшій вологості тара не витримує — ржавіє, — застерігає Ірина Володимирівна. — Не бажано, щоб на банки потрапляли сонячні промені, адже так втрачається товарний вигляд — тьмяніє колір овочів та фруктів. Але смакові якості від цього не змінюється».
Жодних дефектів на банці з різносолами
Банка повинна бути цілою, нем’ятою, без сколів і дефектів, герметично закритою, зазначає пані Ірина. Етикетка наклеєна рівно, написи на ній чіткі, чорнила стійкі, інформація зазначена повністю. Якщо консерви в скляній банці — розгляньте вміст. Оцініть однорідність овочів, прозорість розсолу, осад і сторонні домішки. Якщо зовнішній вигляд консервованих овочів вам не подобається — не беріть їх! Ще одна хитрість: купуючи консервовані овочі, віддавайте перевагу продукції великих овочезаводів, оскільки на них проводиться ретельніший контроль за всіма етапами консервації. Та й овочі надходять із прикріплених господарств, а не беруться «дешево, з нагоди».
