Сьогодні більшість сіл Хмельниччини дотаційні, не можуть заробити навіть на утримання апарату ради. Обраний голова села може нічого не робити взагалі, але він і ще декілька працівників сільради все одно отримують зарплатню з бюджету.
Нинішня система управління на селі склалася ще в 20-30 роках минулого століття. За цей час кардинально змінилася і економічна, і демографічна ситуація в країні.
Села, в яких жило по 5-6 тисяч людей і в яких люди у віці 20-50 років складали до 70% населення, не лише зменшилися, але й постаріли. Та сама ситуація і в містечках. Тому заради збереження українського села створено механізм добровільного об’єднання громад, що дасть стимул для розвитку цих територій.
Звичайно, можна залишити все як є і продовжити вічну пісню про те, що село гине. А можна почати реформу управління цими територіями і досягнути успіху. Сьогодні цей процес уже в дії. Критично важливим кроком для успіху реформи стало прийняття Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Уже 22 області (крім Закарпатської та Тернопільської) прийняли перспективні плани формування спроможних громад, а близько 1000 рад висловили готовність до об’єднання. Вони отримали зелене світло для проведення перших виборів об’єднаних громадах уже 25 жовтня. У перспективному плані запропоновано 54 об’єднаних громади. 24 з них уже об’єдналися, а 22 громади йдуть на вибори за новими правилами.
До речі, перспективні плани не зобов’язують громади до об’єднання, вони визначають лише його можливі рамки. Принципово важливо, щоб у процесі об’єднання не виникли «мертві зони», тобто, щоб слабкі громади не залишилися нікому не потрібними. Саме тому в законі передбачено, як необхідна умова, наявність такого плану на обласному рівні. А далі йти шляхом об’єднання чи вичікувати – справа самих громад.
З 1 січня 2015 року вступили в дію зміни до Податкового та Бюджетного кодексів, які уже розширили фінансові можливості місцевого самоврядування. У майбутньому ці зміни дозволять громадам стати матеріально самодостатніми та спроможними. Об’єднані громади отримають весь спектр повноважень та фінансових ресурсів, що їх наразі уже мають міста обласного значення, зокрема зарахування 60% податків з доходів фізичних осіб, зарахування до місцевих бюджетів на рівні 10% податку на прибуток підприємств, акцизного податку, 80% замість 35% екологічного податку, прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом (зараз прямі відносини мають лише області, райони, міста обласного значення ), державні субвенції. Законодавчі зміни надали право органам місцевого самоврядування затверджувати місцеві бюджети незалежно від прийняття закону про Державний бюджет.
Логіка цих змін полягає в тому, що податки, які передаються на місця, дозволяють збільшити місцеві бюджети, а громади уже матимуть право запитати у свого керівництва, як ті розпоряджаються додатковими ресурсами.
Але справа не тільки в цьому. Якщо громада левову частину податків, які створюються на її території, залишає в себе, а не відсилає у Київ, у неї з’являється стимул заробляти більше.
Так громади стають активними учасниками економічного життя. І я не можу уявити собі, як без залучення місцевої ініціативи можна досягти економічного зростання у країні.
Уже зараз можна підвести певні підсумки. Цього року всі обласні центри та міста обласного значення змогли збільшити свої бюджети майже на 40%. Хмельницький – на 170 мільйонів гривень, Вінниця – на 300, а Львів – майже на 800 мільйонів гривень. Обсяг понадпланових надходжень до місцевих бюджетів Хмельницької області за 1 півріччя 2015 року склав 253,1 млн. гривень. Позитивна динаміка виконання місцевих бюджетів області за 6 місяців поточного року на практиці підтвердила ефективність розпочатих реформ децентралізації фінансових ресурсів держави.
Об’єднані територіальні громади зможуть здійснювати зовнішні запозичення, самостійно обирати установи з обслуговування коштів місцевих бюджетів у частині бюджету розвитку та власних надходжень бюджетних установ.
Був прийнятий також Закон України “Про засади державної регіональної політики”. У результаті – нарешті в Україні задіяні європейські механізми регіонального розвитку. Тут варто згадати ще про один економічний стимул, який теж передбачений у бюджеті на 2015 рік.
Держава вперше наповнила Державний фонд регіонального розвитку, передбачивши у ньому 3 млрд гривень.
Віднині ці кошти розподіляються між областями за формулою, а не «в ручному режимі»: «Тому дам, бо він свій і лояльний, а тому – ні, бо він нічого не заніс». Адже не секрет, що саме так діяла більшість державних програм. Нині фонд працює по-іншому. В межах своєї квоти області подають на державне фінансування проекти стратегічного значення, які реалізуються знову ж таки на території громад. Відбір проектів відбувається на конкурсних засадах шляхом відкритого доступу в Інтернеті , через сайт міністерства регіонального розвитку.
В державі фактично розпочалася передача органам місцевого самоврядування повноважень, які по праву їм належать.
Хорошим сигналом стало прийняття закону щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства, який з 1 вересня уже набрав чинності.
Тепер органам місцевого самоврядування надано право самостійно визначати містобудівну політику, чим завдано потужний антикорупційний удар, який руйнує одну з найбільш корупційних вертикалей.
На черзі – прийняття ще низки законів щодо децентралізації повноважень і регулювання земельних відносин. Відійде в минуле поняття земель за межами населених пунктів, розпоряджатись якими одноосібно мали право державні чиновники.
Уже пройшли перше читання чотири законопроекти, які дозволять децентралізувати надання базових адміністративних послуг, повернути органам місцевого самоврядування повноваження, що їм належали – реєстрацію нерухомості, бізнесу, передати на місця повноваження із реєстрації місця проживання особи.
Готовий законопроект про муніципальну варту, завдяки якому органам місцевого самоврядування буде надано дієвий інструмент наведення порядку на підлеглій території. Муніципальна варта – це структура, яка має слідкувати за питаннями дотримання правопорядку , благоустрою, незаконних звалищ, місць для паркування тощо. Вона ні в якому разі не може займатися кримінальними справами – це виключна компетенція міліції (поліції за новим законопроектом).
Далі на черзі – чітке розмежування повноважень у сфері освіти, охорони здоров’я, дозвілля, соціально-економічного розвитку, інфраструктури між рівнями місцевого самоврядування.
Цей етап держава зможе провести уже після того, як буде чітко визначена і закріплена в Конституції нова система місцевого самоврядування..
Крім того, прийнято новий закон про місцеві вибори – завдяки цьому почнеться оновлення місцевих політичних еліт.