Як відрізнити їстівний гриб від його двійника-фальшивки. Інфографіка

naturalist.if.ua

У розпалі сезон грибів. Утім, навіть досвідчений грибник наражається на небезпеку принести додому отруйний аналог їстівного гриба.

«20 хвилин. Тернопіль» подає у графіці ознаки, за якими можна розпізнати найпоширеніші види їстівних грибів та їхні двійники-“фальшивки”.

ЯКІ ГРИБИ ЗБИРАТИ

ХОРОШИЙ

Білий гриб (боровик)

Має напівсферичну

опукло-розпростерту шапку: сірувату,

рудувату, червонувато-коричнювату або

ж горіхову з дрібними зморшками. Шкірка

не знімається. Пори світло-сіруваті,

згодом жовтувато- або зеленувато-оливкуваті,

оливкувато-коричнюваті. Ніжка брудно-біла,

сірувата, коричнювата, у верхній частині

з тонкою білою сіткою. М'якоть щільна,

біла, при розрізуванні колір не змінює.

Має приємний запах і смак. Росте у

листяних і хвойних лісах. Збирають

боровик у червні — жовтні.

ОБЕРЕЖНО, ДВІЙНИК!

Жовчний гриб

Основні

відмінності від білого гриба: наявність

сітчастого жовтого візерунка на ніжці,

рожевий колір нижньої частини шапки,

різкий гіркий смак.

ХОРОШИЙ

Зморшок їстівний

Шапка у зморшка 3-6 см

заввишки, яйцеподібна, пориста,

жовто-коричнева, жовто-бура, з порожниною.

Ніжка видовжена, білувата, клейкувата,

зморшкувата, порожня. М'якуш білий, з

приємним запахом. Росте на узліссі, в

садах навесні (квітень). Це умовно

їстівний гриб. Використовують свіжим

тільки після 10-15-хв відварювання (відвар

вилити обов'язково).

ОБЕРЕЖНО, ДВІЙНИК!

Строчок звичайний

Від зморшка

їстівного чітко відрізняється будовою

шапки та формою плодового тіла. Шапка

3-6 см заввишки, куляста, кутасто-куляста,

мозкоподібно-звивисто-складчаста,

спочатку рудувато- або каштаново-коричнева,

пізніше темно- або буро-коричнева, з

порожниною. Ніжка коротка 3-5 см, білувата,

суха, з порожниною. М’якуш білуватий, з

приємним запахом.

ХОРОШИЙ

Лисичка справжня

Шапка 2,5-5 см у діаметрі,

опукла, плоска або увігнута, лійкоподібна,

часто асиметрична, жовта, гладенька.

Пластинки вузькі, складчастоподібні,

жовті. Ніжка коротка, 2-4 см, кольору

шапки, звужена до основи, суцільна,

гладка. М;якоть щільна, як гумова, біла,

рідше злегка-жовта, з приємним запахом

і смаком. Росте у хвойних і листяних

лісах у липні — листопаді. Росте

найчастіше сім’ями, рідко — одинично.

У борах і субборах масово плодоносить

у дощову погоду.

ОБЕРЕЖНО, ДВІЙНИК!

Лисичка несправжня

Капелюшок

2-6 см у діаметрі, плосковипукла, пізніше

воронкоподібна, із загорненим униз

краєм, оранжево-жовта, що згодом вицвітає

до блідо-рудуватої. Ніжка 5–6 см, діаметр

0,5–1 см, гладка, циліндрична, одного

кольору з капелюшком. М’якоть жовтувата

з неприємним запахом. Пластинки спадні,

вузькі, частково розгалужені, бурі або

жовто-жовтогарячі.

ХОРОШИЙ

Маслюк звичайний

Шапка напівсферична

потім опукла або плоска, з тупим краєм,

каштанова або жовтувато-коричнювата,

гола, клейка. Шкірка знімається дуже

легко. Пори спочатку білуваті, з віком

жовтіють, кутасто-округлі. Ніжка щільна,

білувата, з віком жовтувата, коричнювата,

з кільцем, яке швидко зникає. Кільце

пластинчасто-плівчасте, біле, згодом

коричнювате, іноді з лілуватим відтінком.

М’якуш водянистий, білуватий, з віком

жовтуватий, під шкіркою темніший, при

розрізуванні на повітрі не змінюється,

смак і запах приємні.

Ростуть у хвойних

(соснових) і мішаних лісах. Маслюки

збирають у липні-листопаді.

ХОРОШИЙ

Опеньок осінній справжній

Шапка

напівкуляста, згодом плоска, іноді з

горбом у центрі, буро-жовта,

жовтосіро-коричнювата або

рудувато-коричнювата. Шкірка легко

знімається. Пластинки трохи спускаються

на ніжку, білуваті, далі світло-бежеві,

рожевувато-кремові, червонувато-коричнюваті.

Ніжка щільна, з віком жорстка, вгорі

білувата, нижче — кольору шапки або

темніша, з часом майже гола, з білуватим

нестійким кільцем. М'якуш білий, приємний

на смак і запах.

ОБЕРЕЖНО, ДВІЙНИК!

Сірчано-жовтий і цегляно-червоний опеньки

Обидва види

несправжніх опеньків відрізняються

від справжніх забарвленням пластинок:

у сірчано-жовтого вони спочатку

сірчано-жовті, а в цегляно-червоного –

білуватого або брудно-жовті, але темніють,

набуваючи чорнувато-оливкового або

оливково-бурого забарвлення. У літнього

опенька вони спочатку кремові, пізніше

буріють, а в осіннього опенька і зимового

гриба – білі або жовтуваті і ніколи не

темніють. Зеленувато-оливковий відтінок

пластинок у грибів з темним споровим

порошком, що ростуть великими групами

на пнях, на ґрунті біля них або рідше на

живих стовбурах дерев – ознака несправжніх

опеньків.

ХОРОШИЙ

Підберезовик

Шапка напівсферична,

потім опукла з тупим краєм,

сірувато-коричнювата,

рудувато-оливкувато-коричнева,

темно-коричнева, колір шапки дуже

мінливий, різних відтінків, гола, суха.

Шкірка не знімається. Пори білуваті,

сіруваті, оливкуваті, дрібні, округлі.

Ніжка щільна, білувата, темно-волокнисто-луската.

М’якуш білий, при розрізуванні на повітрі

колір не змінює або трохи рожевіє, з

приємним запахом і смаком. Росте переважно

в березових і мішаних (з березою) лісах.

Збирають у травні-жовтні.

ОБЕРЕЖНО, ДВІЙНИК!

Жовтий жовчний гриб

Росте

на лісових галявинах, відрізняється

світлішою шапкою і майже гладкою ніжкою.

Він має брудно-рожеві трубочки, які при

дотику темнішають і легко відділяються

від шапинки. Його легко розпізнати за

сітчастим рисунком на ніжці та за гірким

м’якушем.

ХОРОШИЙ

Підосичник

Шапка напівсферична,

потім опукло-розпростерта з підгорнутим

краєм, темно-червона, оранжево-червона

(колір шапки мінливий, різних відтінків,

при достиганні вицвітає), гола, суха.

Шкірка не знімається. Пори білуваті, з

віком сіріють, дрібні, округлі. Ніжка

щільна, білувата, темно-волокнисто-луската.

М'якуш білий, при розрізуванні на повітрі

спочатку трохи рожевіє, згодом ліловіє

та чорніє, з приємним запахом і смаком.

Поширений на Поліссі, лісостепу та у

Карпатах. Росте в листяних і мішаних

лісах, під осикою та вільхою. Збирають

у травні – жовтні.

 Жоден отруйний гриб на

нього не подібний.

ХОРОШИЙ

Рижик смачний

Шапка м’ясиста, увігнута,

іноді майже лійкоподібна,

сірувато-оранжево-руда, з темнішими,

більш або менш виразними концентричними

смугами, гола, клейкувата. Пластинки

оранжево-жовті або вохряні, від дотику

зеленіють. Ніжка кольору шапки або

світліша, 3-7 Х 1-2,5 см, щільна, згодом з

порожниною. М’якоть у шапці жовта, у

ніжці біла (всередині), у периферичній

частині шапки та особливо ніжки

оранжево-червона, при розрізуванні на

повітрі поволі зеленіє. Молочний сік

оранжево-червоний, з приємним (гоструватим)

смаком і запахом, на повітрі не змінюється.

Росте у хвойних лісах, збирають у серпні

— жовтні. Ті рижики, які ростуть на дуже

вологих місцях, зелено-руді.

ОБЕРЕЖНО, ДВІЙНИК!

Вовнянка

В останньої

молочний сік білий, пекучо-їдкий; її

вживають лишень після 15-20-хв відварювання

(відвар вилити!). Молочний сік рижика

смачного – червонуватий, а розрізаний

рижик має приємний фруктовий запах.

ХОРОШИЙ

Сироїжка синьо-зелена

Шапка щільном’ясиста,

напівкуляста, згодом опукла, часом у

центрі увігнута, темнофіолетово-оливкова

або зелена, синювато-фіолетово-оливкова,

часом чисто зелена (під буком), іноді в

центрі жовтувато або жовтувато-червонувата,

гладенька, радіально темноволокниста,

клейкувата. Шкірка по краю знімається.

Край тонкий, гладенький, часом

короткотрубчастий. Пластинки білі,

пізніше жовтуваті. Ніжка біла, часом з

лілуватим відтінком, щільна з камерами,

згодом нещільна. М’якуш білий, солодкий,

щільний, без особливого запаху. Росте

у дубових і букових лісах; збирають

сироїжку у серпні — жовтні.

ОБЕРЕЖНО, ДВІЙНИК

Бліда поганка

Головна

відмітна ознака сироїжок зеленої,

зеленуватої і деяких інших – відсутність

потовщення в нижній частині ніжки і

кільця на ніжці, тому при зборі грибів

дуже важливо звертати увагу на деталі

будівлі ніжки. Якщо в гриба з зеленим

фарбуванням капелюшка і білих пластинок

є кільце на ніжці і здуття; підстави

ніжки або добре помітне потовщення в

нижній частині ніжки – це отруйний

мухомор.

ХОРОШИЙ

Печериця звичайна

Шапка

товста, ніжна, м’ясиста, куляста, згодом

опукла або плоска, біла, брудно-біла,

іноді з легким рожевуватим або коричнюватим

відтінком, гола або з малопомітними

притиснутими лусочками, блискуча,

шовковиста. Пластинки вільні, рожевуваті,

брудно-рожеві, пізніше темно-коричневі.

Спорова маса пурпурово-коричнева. Ніжка

щільна, кольору шапки, з тонким нестійким

кільцем. М’якуш ніжний, білий, при

розрізуванні рожевіє, з приємним смаком

і запахом.

ОБЕРЕЖНО, ДВІЙНИКИ!

Бліда поганка, мухомори, печериця строката

Печериці

забарвленням капелюшка і кільцем на

ніжці схожі на мухомори смердючий і

весняний, але відрізняються відсутністю

потовщення в основи ніжки. Тому дуже

важливо зривати печерицю з ніжкою, щоб

переконатися у відсутності потовщення.

У печериць на відміну від мухоморів і

блідої поганки пластинки мають спочатку

брудно-рожеве забарвлення, а при

дозріванні спор темнішають до коричневих

або чорнувато-бурих. У поганки пластинки

завжди білі.

Печериця

строката (печериця темно-луската) – гриб

на зламі жовтіє, має неприємний запах.

ПІДСУМОК ВІД БУВАЛИХ ГРИБНИКІВ

Не збирайте грибів, якщо ви не впевнені на 100%, що вони – їстівні!!!