Подорожуємо Поділлям. Тунель кохання по-хмельницьки

13 Жовтня 2015 12:50
Дорога Копистин-Масівці

Дорога Копистин-Масівці. Фото: автора

Маршрут Копистин-Масівці – чудовий варіант для одноденної веломандрівки
Якщо проїхати від Хмельницького до села Масівці, що розташувалося всього-на-всього у 25 км від обласного центру, автомобілем, можливо, і не помітиш навколишньої краси. Якщо ж ділянкою Копистин-Масівці пройтися пішки чи проїхатися на велосипеді, можна отримати зовсім інші враження. У цьому місці дорога досить спокійна (принаймні, так двічі було у вихідний день під час моїх мандрівок), буває, що машин тут немає кілька хвилин взагалі. Але це не головна її перевага. Річ у тім, що дерева, висаджені вздовж траси, практично смикаються над нею, місцями утворюючи такий собі романтичний тунель. Особливо красиво тут у спокійний і сонячний осінній день, коли дерева жовті, повітря прозоре, і сонячні промені проникають крізь листя. Час від часу тут зустрічаються дуже старі дерева, які нагадують химерних казкових велетнів…


Дорогою до Копистина.

Повернемося до прози. Щоб потрапити на Копистинське шосе, яке веде до однойменного села в 12 кілометрах від Хмельницького, слід у мікрорайоні Ракове дістатися до залізничної платформи. Траса йде вздовж залізниці повз військовий полігон.
На в‘їзді у село нас зустрічає цікава композиція: барельєф з Леніним (здається, декомунізація сюди ще не дісталася), а поряд – охоронний християнський хрест з різнокольоровими стрічками. Таке собі поєднання християнства і епохи, яка була проти релігії.


В’їзд у село Копистин.

Наступна зупинка вже в самому селі – біля гарної церкви. Сама церква виглядає старовинною, однак до неї прибудована новенька дзвіниця.


Церква у Копистині.

Наступна зупинка – прямо на ділянці траси від Копистина до Масівців, у будь-якому гарному місті. Тут можна помилуватися листяним тунелем, старими деревами та пофотографуватися.

На ділянці Копистин-Масівці дерева практично утворюють тунель над дорогою.

У Масівцях можна зупинитися біля автобусної зупинки і роздивитися, як гарно та патріотично її розмалювали місцеві мешканці, а також почитати вірш «Любіть Україну» Тараса Шевченка, написаний прямо на стіні.


У Масівцях на автобусній зупинці.

Чудовим завершенням першої половини веломандрівки (не забувайте, треба ще дістатися назад у місто!) може стати пікнік у лісі за Масівцями, а тому можна захопити з собою м‘ясо, сосиски, яблука чи щось інше для смаження на вогнищі. Щоб потрапити до лісу, слід повернути у селі біля пожежної станції направо і їхати, доки не побачите ліс.


В осінньому лісі.

Можна заглибитися у нього в будь-якому місці, але я рекомендую спершу доїхати до його краю, хоч це і не просто: дорога тут роздовбана і круто підіймається вгору. Зате за витрачені зусилля ви будете нагороджені прекрасними краєвидами на навколишні схили з полями та залізницею на дальньому плані…


Краєвид від узлісся.

До речі, якщо їхати назад на велосипеді ліньки, можна на станції Богданівці, до якої значно ближче, ніж до Хмельницького, сісти на електричку Жмеринка-Гречани і дістатися у місто менше, ніж за півгодини.


Дорога вздовж лісу.