Чому підписати петицію до Президента США легше, ніж до Президента України?

3 Лютого 2016 09:59
петиція

antikor.com.ua

Законом України «Про внесення змін до Закону України „Про звернення громадян“ щодо електронного звернення та електронної петиції» передбачено звернення громадян з електронними петиціями через офіційний веб-сайт органу, якому вона адресована.

З першого погляду, хороша і корисна ініціатива. Проте, на практиці в нашій державі вона виявилася не дієвою.

Не так давно для підтримки (підписання) петиції на сайті Президента достатньо було пройти просту та зрозумілу процедуру реєстрації, зазначивши свою електронну пошту. Громадяни активізувались із висловленням своїх побажань Президенту. Проте, вже з листопада АП вирішила дещо загальмувати такий суспільний ажіотаж, ускладнивши процедуру підписання петицій.

Відтепер в розділі петицій на сайті Президента запроваджена подвійна авторизація, необхідність зазначення особистих даних у вигляді ідентифікаційного коду або номеру банківської картки та передбачене кількаденне очікування «перевірки» вказаних особистих даних.

Примітно, що для реалізації виборчого права громадянину достатньо лише наявність паспорта, а для реалізації громадської ініціативи – ідентифікаційний код, електронна пошта і кількаденне очікування авторизації на цю скриньку у разі успішної «верифікації».

Зауважу, що при дуже низькому рівні довіри українців до державних установ, правоохоронців і, зокрема, до податкової, вимога від громадян надати «для перевірки» подібну інформацію одразу ж відлякує людей. Тим більше, мабуть, треба бути справжнім патріотом, щоб мати час протягом кількох днів моніторити пошту для отримання повідомлення про авторизацію на сайті Президента, щоб потім мати можливість входити у розділ петицій і відповідно голосувати.

Для прикладу продемонструю історію з абсолютно неполітичною петицією – за вільний доступ до одного із «7 чудес Києва» — Будинку з химерами.

Як відомо, сьогодні можна потрапити до Будинку з химерами лише по суботах і неділях, виключно у комплексній екскурсії разом іншими будівлями на Банковій, а також – за обов’язковою попередньою реєстрацією та замовленням (на даний час черга – більше 2000 осіб). Отже, після попередньої реєстрації своєї черги доведеться чекати, у кращому випадку, 3-4 місяці! Зрозуміло, що тисячі туристів, що приїжджають з різних куточків України і світу, через складність даної процедури не мають змоги спланувати відвідування цього шедевру архітектора Городецького  і потрапити до Будинку з химерами у зручний для них час. А тому автори петиції пропонують відкрити доступ до Будинку з химерами як одного із «7 чудес Києва» — У РЕЖИМІ ЩОДЕННОЇ РОБОТИ МУЗЕЮ.

Ця петиція вже за кілька днів від своєї появи лише у мережі Фейсбук зібрала близько 2000 лайків та більше 300 поширень. Натомість на сайті Президента усю процедуру реєстрації, звірок, перевірок та «верифікацій» пройшли лише 178 громадян.

Отож, констатую: незважаючи на теоретичне запровадження в нашій державі такого важливого інституту як петиція до Президента, і явний суспільний інтерес до нього, на практиці він – НЕ ДІЄ.

До речі, в США для того, щоб підписати петицію на сайті Білого Дому, необхідно зазначити лише ім’я, електронну пошту та індекс. Тому там петиції мають майбутнє. А у нас, на жаль, нинішня ускладнена працівниками АП процедура підписання петицій, фактично ліквідувала право на петицію, її реалізацію.

Микола Томенко, 100x75-1громадський та політичний діяч, ініціатор всеукраїнської акції «7 чудес України