Коли ви позіхаєте о другій дня, або миттєво відключаєтеся, коли збиралися ввечері подивитися якесь кіно – це накопичилася втома. Але важливо відрізняти її від виснаження, причому симптомом останнього не обов’язково буде відчуття знесиленості.Виснаження несе в собі справжню небезпеку, і важливо вчасно розпізнати його та помогти собі.
Симптоми, на які варто звернути увагу, наводить сайтDaily Burn.
1. У вас сухі губи
Якщо у вас сухі, потріскані губи, лущиться шкіра, і часто болить голова, ймовірно, справа у зневодненні. У країнах із прохолодним кліматом це є дуже поширеною проблемою. А зневоднення та виснаження тісно пов’язані між собою.
«Чим більше ви дегідратовані, тим більше почуваєтеся виснаженими», — каже експерт із порушень сну, доктор Майкл Дж. Бреус.
 |
Від води залежить функціонування багатьох систем в організмі, й якщо ви п’єте її недостатньо, організмові складно підтримувати потрібний рівень енергії.
«Люди часто забувають пити воду, бо не тримають це в голові. В усіх буває по-різному, але я завжди раджу пити стільки, щоби сеча була прозорою», — зазначив лікар.
2. У вас «голова не варить»
Найбільш значущою є 90-хвилинна фаза швидкого сну. Якщо вона переривається, наступного дня ви можете почуватися «загальмованими». Через виснаження ви можете забувати важливі речі та почуватися роздратованими, пояснює лікар.
 |
3. Ваші фізичні тренування проходять невдало, або ви взагалі до них «не доповзаєте»
«Заняття спортом вимагає ментальної зосередженості так само, як і фізичної активності. Якщо ваш мозок відстає, бо ви не відпочили добре, здатність вашого тіла до фізичних навантажень буде обмежена…», — сказав Андерсен.
«Наші тіла запрограмовані на пошук простішого виходу,що 10 тисяч років тому було дуже корисним, коли виживати було складно. Зараз це означає, що втрачена ніч сну призводить до тижня пропущених тренувань та нездорового харчування», — додав він.
4. Ви дуже, дуже стресовані (але намагаєтеся не звертати на це уваги)
Від того, як ви даєте раду своєму стресові, залежить, чи на наражаєте ви себе на небезпеку розвитку безсоння, спричиненого виснаженням.
Під час дослідження, результати якого наводив журнал Sleep, учені запитали близько 2900 чоловіків та жінок про стрес у їхньому житті, як довго він впливає на них, наскільки він сильний, як вони справляються з цим тиском.
 |
Рік по тому дослідники з’ясували, що ті учасники, хто зазвичай намагається ігнорувати стрес, відволікатися чимось, частіше потерпають від безсоння, в середньому маючи по три безсонні ночі на тиждень протягом постстресового місяця.
5. Вас сильніше, ніж зазвичай, тягне на шкідливу їжу
«Чим більше ви виснажені, тим більше вас тягне на їжу з великим вмістом жирів та вуглеводів», — наголосив Бреус.
Коли ми виснажені, рівень стресового гормону кортизолу часто зависокий. Мозок намагається знизити його за допомогою нейротрансмітера серотоніна, а для цього тіло налягає на «заспокійливі» наїдки.
Проте насправді солодощі, випічка та газованки можуть призводити лише до більшого виснаження, бо від продуктів з високим глікемічним індексом рівень цукру в крові та, відповідно, рівень інсуліну, різко підвищуються. Мозкові кортить ще більше солодкого й жирного.
Андерсен радить у такому стані не втішати свої тіло джанкфудом, а годувати його фруктами та цільнозерновими продуктами, які допоможуть стабілізувати рівень глюкози та інсуліну.
 |
6. Принаймні раз на тиждень ви погано спите
Напевно, ви знаєте, що хронічне безсоння може стати причиною виснаження. Але чи знали ви, що навіть одна ніч поганого сну може спаскудити весь наступний день? У дослідженні, про яке писав журнал Sleep Medicine, понад 60 добровольців під час однієї ночі проспали 8 годин. Під час наступної ж їх розбудили телефонним дзвінком, давши завдання, яке вони мали виконати на комп’ютері, перш ніж знову заснути.
Учені побачили, що наступного дня ці учасники мали гірший настрій та були менш уважними.
Крім перерваного сну проблемою є й так звана «прокрастинація перед вкладанням спати» – коли ви лягаєте пізніше, ніж мали б. Як пише Frontiers in Medicine, дослідники виявили, що люди, котрі лягають пізно, сплять менше та гірше, а наступного дня почуваються втомленими.
«Встановіть час, коли лягаєте спати, та дотримуйтеся його, відрахувавши сім годин від моменту, коли вам треба буде прокинутися, щоби визначити латентний період сну або час засинання», — порадив Андерсен.
За 30 хвилин до сну лікар радить уникати стимуляції нервової системи телефоном, телевізором, іншими девайсами.
Нагадаємо, експерти пояснили, чому після пережитого стресу нас часто накриває якась хвороба, або загострюються хронічні болячки. Вони дали пораду, як цього уникнути.
