Автор: Яків Любчич
«Я підняв руку, але побачив, що почали добивати поранених, то я руку опустив бо не хотів щоб хлопці підбігали, бо їх би били», — розповів нам Сергій за декілька днів після поранення в київській лікарні швидкої допомоги.
Ми приїхали до Сергія через два роки після тих подій. Його дружина Оксана поставила собі за мету розшукати активістів, які були поруч з її чоловіком на Інститутській та які витягнули його звідти.
«Була така радість, що ми знайшли тих хлопців, зустрілися з ними,» — каже Оксана.
Ми поїхали до Львова, де зустрілися з Ігорем Фльорком, саме він тоді з Юрієм Кравчуком відтягнув Сергія Трапезуна з Інститутської. Ігор та його друзі Микола Притула і Ігор Галушка саме повернулися зі сходу України — після Майдану пішли служити в полк «Азов». Вони були разом того дня на Інститутській.
«Шкода, що так багато людей загинуло, але їхня смерть не була даремною… люди змінилися, це вже дуже хороший початок для масштабних змін в майбутньому», — каже Ігор Фльорко.
Хлопці переглядають відео з Інститутської, де разом витягали поранених та палили шини, і згадують, чого найбільше боялися в той день.
«Того ще не розуміли особливо, що ми робимо і чим це може закінчитись, але боялися, що нас мама приб’є вдома» — згадує з посмішкою Ігор Галушка.
