vsim.ua
Якщо ви не підприємець і не працівник бюджетної сфери, то тільки за рахунок приватного господарства, зізнаються селяни. І найліквідніший товар, що завжди приносить «живі» гроші – це молоко та молочні продукти. Але сьогодні, коли тарифи знову підвищуються, закупівельні ціни на молоко, навпаки, знижуються. Селяни бідкаються: навіть 4 з половиною гривні за літр молока з достатнім вмістом жиру й білка – це надто мало. А коли за «комуналку» доведеться сплачувати ще більше, здавати молоко на перероблення стане зовсім невигідно.
Дві корови Світлани Павловської, коли не тільні, дають разом 46 літрів молока за добу. Жінка каже: має зиск від утримання дійної худоби, бо дочки возять молоко на міські ринки на продаж, де літр коштує щонайменше 8 гривень. Від співпраці з заготовачами сировини з молочарні родина давно та назавжди відмовилася. Переробні заводи давали найбільше 4 з половиною гривні за кілограм, і то – недовго. А влітку важка селянська праця була невдячною й поготів – молочарі правили за кілограм молока всього дві з половиною гривні. Жодна з запропонованих цін не виправдовує витрат на утримання худоби, бо не покриває собівартості, каже Світлана.
Засушливе літо не дозволило селянам заготовити вдосталь сіна. Тому доводилося купувати. Але впевненості у тому, що куплене сіно не зашкодить тваринам, у селян немає.
Через це худоба хворіє, стверджує ветеринар. А ще через жом – він обов’язковий у раціоні великої рогатої худоби, але його якість сьогодні сумнівна.
Догляд за худобою, дорогі корми та решта складників собівартості молока не вкладаються в 4 гривні аж ніяк.
Родина Тенюхів зі Ставчинець того ж району також утримує дві корови для своєї чималої сім’ї. Діти й онуки майже всі живуть у місті і з задоволенням споживають домашнє молоко та продукти з нього. Але трапляються й залишки. Їх Тенюхи здають молочарям й не можуть надивуватися: чому жирне, з достатнім вмістом білка молоко коштує так дешево?
А молочарні тим часом правлять майже однакову ціну на сировину для переробляння. З точки зору селян, це здирницькі ціни, адже в крамницях молочні продукти дорожчі втричі. Не турбують заготовачів ні підвищені тарифи на світло й газ, ні трудоємність процесу утримання худоби. Власне, і претензій селянам висловити нІкому, бо тут, здається, йдеться про змову поміж переробниками, які дбають про свій прибуток, а не про кишеню постачальників сировини, яких не бояться втратити, адже кожен на своїй території – монополіст ринку.
