Його тут не чекали, але він повернувся. Чорний костюм надягнутий поверх білої сорочки з краваткою створював вигляд середньостатичного чиновника. В очах виблискувала дитяча радість, яку прикрашала легка посмішка. Його, як і два роки тому, почали оточувати великі і не дуже начальники, депутати обласної ради, колишні та діючі силовики.
Однак епіцентром тяжіння того дня був зовсім не він, а його “тіньовий” шеф. Саме не без допомоги останнього у березні 2014 року Леонід Прус став головою Хмельницької облдержадміністрації.
“Тіньовим” тоді називали народного депутата України VII скликання від партії “Удар” Олександра Корнійчука. Рулетка квотного принципу “вистрілила” на користь молодої політичної сили, яка на крилах Революції гідності піднялася на політичний Олімп.
Той період сьогодні “ударівці” Хмельниччини воліють не згадувати. Бо дуже набралися помилок, а через слабкість і відсутність досвіду — ще й зганьбилися на всю країну. А “піджак Пруса” перетворився на живий афоризм.
Час притуплює пам’ять, проте не стирає з неї яскраві моменти. Рокіровка Прус-Корнійчук через два роки переносить на підсвідомому рівні певні неприємні елементи. Якесь дежавю.
— То добрий вибір і достойна кандидатура, — коротко на камери охарактеризував свого “колишнього боса” пан Прус.
КовалючуківськоКорнічуківський дует таки відбувся у Хмельницькій облдержадміністрації після тривалих закулісних політичних ігор. Апаратчик Президента Петра Порошенка зумів запхати за пояс інші групи впливу, тим самим, розширив свій вплив на Хмельницьку область.
— Я радий представити потужну людину, системного управлінця і мого вірного побратима Олександра Олександровича Корнійчука, — так тепло відгукнувся про нового голову облдержадміністрації перший заступник глави Адміністрації президента Віталій Ковальчук на представленні 28 квітня.
Людина з Києва усе зробила, аби цей день відбувся. Навіть вдалися до досить неординарного кроку: ймовірно, у цілях безпеки (чи просто перестрахувався) губернатора Корнійчука завели до сесійної зали “чорним ходом”. До речі, покинули приміщення високопосадовці тим же способом.
На публіку це виглядало, наче до зали занесли кота у мішку, якого, спочатку презентували, полащили, похвали його за позитивні риси. А потім швиденько назад сховали у мішок.
Подібні експрес-призначення голів ОДА Банкова вже провела у Запорізькій, Херсонській, Рівненській областях. Адже зовсім близько час “Х” — 1 травня — дата, з якої всі кандидати на посади голів облдержадміністрацій обиратимуться шляхом конкурсу, який проводитиме Комісія з питань вищого корпусу державної служби. Цього вимагає новий закон про державну службу.
Формально кадрова поспішність з боку вищого керівництва країни збурлила у жилах кров окремим громадським діячам Хмельниччини. Репетиції не вистачило скандальності, бо не до кінця були продумані дії головних героїв. “Теплий прийом” Корнійчука підвів деяких активістів до потенційного виключення їх з числа представників дорадчого органу — Громадської ради при Хмельницькій облдержадміністрації.
Щитом з кількох дужих секюріті закрив вірного побратима апаратчик Президента Ковальчук. Прийнявши весь удар на себе, він підтвердив велике бажання реалізувати проект “владний кентавр”.
Зрештою, Корнійчуку ближчим часом доведеться продемонструвати і власну гру. Якщо він претендує не просто залишити в історії Хмельниччини запис “з квітня 2016 року і до… працював на посаді голови Хмельницької ОДА”, то необхідно дати можливість “свиті зробити короля”. Як не банально звучить, але фахово підібрані кадри вирішують усе.
— При Прусу близько 50% кадрових призначень були помилковими, а посади очолили випадкові люди. Квотний принцип розподілу посад та імунітет, що “я стояв на Майдані”, були маячнею, — визнав один із соратників “ударівського” екс-голови ОДА.
Віталій Тараненко.