Міжнародний проект з відновлення обсерваторії реалізовує спільно Прикарпатський національний університет і Варшавський університет за підтримки Міністерства культури і національної спадщини Республіки Польща.
Про це пише Фіртка із ппосиланням на Верховинську РДА.
Це відбудовується найвищий високогірний науковий об’єкт України – астрономічно-метеорологічна обсерваторія, говорить ректор Прикарпатського національного університету Ігор Цепенда.
За його словами, роботи виконуються в стислі терміни, адже висока гірська місцевість відображається на важких погодних умовах. Практично, тільки літні місяці можна використовувати для ремонтних робіт приміщення.
Планується, що протягом поточного і наступного року треба зробити такі роботи в обсерваторії: облаштувати водопровід, очистити об’єкт для подальших реставраційних робіт, утеплити його, провести електропроводку, гідроізоляцію, встановити огорожу, рекламні та інформаційні стенди з правил поведінки відвідувачів на горі Піп Іван, громовідвід та інше.
Довідково
2028 метрів над рівнем моря – саме на цій висоті розташована найвища будівля в Україні. Це колишня астрономічно-метеорологічна обсерваторія, що має 43 кімнати.
На горі Піп-Іван, у Карпатах, мало не століття височіє без перебільшення унікальна споруда, яку ще в народі називають “Білий Слон”. Через налипання мокрого снігу на будівлю, утворюється монументальна скульптура слона.
Ініціювали створення обсерваторії польські військові, а саме – Ліга протиповітряної оборони Польщі в особі генерала Леона Бербецького. А він в свою чергу запропонував Варшавському університету облаштувати там астрономічний відділ, оскільки стара Варшавська обсерваторія вже не підходила для спостережень. У 1936 році почали будувати нову. Місце під будівництво вибирав сам генерал.
“Обсерваторія розташована у важкодоступному місці. При будівництві було поставлене завдання, створити таку споруду, яка б уособлювала велич Речі Посполитої. Цей об’єкт був на кордоні і, як на мене, мав не лише наукову, а й розвідницьку місію,” – розповідає голова Львівського астрономічного товариства Любов Янків. Паралельно з астрономічними дослідженнями науковців, військові проводили метеорологічні спостереження для потреб авіації.
Будували обсерваторію місцеві українські селяни у надзвичайно складних природних умовах з каменя-пісковика, якого було вдосталь у цій місцевості. На гору камінь підвозили кіньми, а іноді – й на власних плечах. Нелегко було і з іншими потрібними для будівництва матеріалами, а також астрономічним обладнанням. Їх від залізниці на саму гору (а це близько 70 кілометрів) транспортували теж вручну.
Закінчилось будівництво у 1938 році. Однак дослідження та спостереження тут проводили недовго. Після початку Другої світової війни, поляки обладнання вивезли і об’єкт перейшов у власність радянських окупантів. А вже у 1944 році Академія наук УРСР визнала обсерваторію зруйнованою. Титанічна праця, вкладені кошти та наукові поривання надовго залишились історією.
Знову цікавитися “Білим Слоном” почали зі здобуттям Україною незалежності. Але суттєві роботи з відновлення розпочались лише у 2007 році. За проект взялись тоді і польські науковці (З газети «Наш вибір»).