Молодшим школярам хочуть полегшити життя

27 Липня 2016 10:36

hollydolly.com.ua

«Відсутність елементів у множині виражають числом нуль. Число нуль позначають цифрою 0», — міністр освіти Лілія Гриневич зачитує в ефірі «1+1» цитату з підручника математики для першого класу.

Пані Гриневич і її колеги-урядовці кажуть, що шкільна програма для наймолодших школярів громіздка, складна і перевантажена такими кострубатими формулюваннями, осягнути які може далеко не кожна дитина, повідомляє ВВС. Україна.

Багато знань, отриманих дітьми за перші роки навчання в школі, їм просто непотрібні. Натомість те, що дійсно може стати в нагоді, не вивчається, переконана міністр.

Вона говорить про «драматичну втрату інтересу дітей до навчання».

«Маємо ситуацію, коли дитина у 3-му класі не хоче йти до школи, випадає з процесу, їй важко, вона не розуміє», — розповідає міністр.

Поки уряд готує реформу шкільної освіти, яка має початися в 2018 році, у МОН вирішили, що «діти не можуть чекати». Там пропонують виправити деякі проблеми в початковій школі вже цього року.

Протягом кількох минулих місяців чиновники від освіти разом з учителями, експертами і батьками обговорювали зміни до програми початкової школи. Дискусія велася на сайті EdEra. Невдовзі пропозиції має затвердити колегія МОН, і з вересня учні перших чотирьох класів матимуть нагоду навчатися за новою, спрощеною програмою.

Геть табличку множення

Одна з найґрунтовніших змін — відсутність обов’язкової кількості годин, протягом яких діти мають вивчати певну тему.

Вчитель зможе сам вирішувати, скільки часу приділяти діленню, а скільки — додаванню.

Дітям також мають задавати менше домашніх завдань. А ще – дозволити писати олівцями, а не авторучками, щоб можна було легко витирати помилки. Постійні закреслення і виправлення авторучкою виховують у дітей страх перед помилками й погано впливають на навчання, вважають у міністерстві.

Ось лише декілька прикладів з довгого списку змін до різних програм, які, ймовірно, затвердять у міністерстві вже цього літа.

На уроках читання можуть відмовитися від того, щоб оцінювати школярів за кількістю прочитаних за хвилину слів, зробивши навчання менш стресовим для учнів.

Зазнати змін може і список дитячих авторів, яких читають молодші школярі. Їм запропонують твори Мар’яни Савки, Лесі Ворониної, Катерини Штанко, Андрія Куркова, Джеремі Стронґа та ін. Воронина і Штанко, до речі, лауреатки Книги року ВВС.

На уроках української мови першокласникам не потрібно буде малювати схеми речень чи створювати речення за поданою схемою. Натомість їх мають навчити правильно розуміти сенс речень і складати їх докупи, щоб виходило щось змістовне.

Третьокласників вирішили не завантажувати розумінням того, що таке другорядні члени речення. Зате їх познайомлять з новим жанром – есе. Їх діти створюватимуть поки що усно, під керівництвом учителя.

Вчителів англійської попросять більше уваги приділяти усному мовленню, а не письму й читанню. Дітей мають вчити іноземної мови за допомогою пісень, віршів і відеоматеріалів. Різницю між простим минулим і майбутнім часами пояснюватимуть аж у четвертому класі. А про таку премудрість як Present Perfect (теперішній час доконаного виду) учні 1-4-х класів взагалі не підозрюватимуть.

По-іншому вчитимуть і математику. Учнів перших двох класів можуть звільнити від обов’язку знати напам’ять таблиці додавання і множення.

Нових підходів очікують і на уроках фізкультури, хоча формулювання залишаються старими: «Кардинальні зміни уможливлюють програму з фізичної культури побудувати за принципом вдосконалення фізичних якостей учнів».

Якщо ж продертися крізь схожі цитати в офіційних текстах, то можна зрозуміти, що школярам запропонують більше рухливих ігор, таких як бадмінтон чи фрізбі. А від мілітаристських команд на зразок «Клас, струнко!» і «На свої місця!» рекомендують відмовитися. Позбутися можуть також лижного бігу і плавання.

Зміни стосуватимуться всіх предметів, в тому числі природознавства, образотворчого мистецтва, інформатики, музики і трудового навчання.

«Діти 6-9 років мають малювати, творити і рухатися, а не заучувати на вказаних предметах теоретичні знання», — підсумовує заступник міністра освіти Павло Хозбей.

Вчителі чекають

«Гратися чотири роки? А коли тоді вчитися? Ми з колегами були шоковані. Нам здалося, що рівень освіти впаде. Це таке перше враження, а як насправді буде, не знаю», — пані Людмила, вчителька початкових класів одного з райцентрів Сумської області, ділиться своїм враженням від майбутніх змін, про які почула на педраді.

Педагог, яка з міркувань безпеки за своє робоче місце просила не називати свого повного імені, погоджується, що нинішня програма «колосально перевантажена». Але на її думку, надмірне спрощення навчальних планів загрожує тим, що діти отримуватимуть надто вузькі знання.

«Ми звикли до нашої системи, за якою я більше 20 років навчаю дітей. А в цій програмі спрощується все. Наскільки ми зрозуміли, основне буде навчити дітей читати і рахувати», — каже вона. І відразу ж застерігає, що кінцевого варіанту нової програми ще не бачила. Зрештою, її не бачив ще ніхто.

Колега пані Людмили з Рівного, Ольга Боднарчук, навпаки, була б рада такому спрощенню.
«Я дуже „за“. Програма завантажена тим, що взагалі непотрібно. Я обома руками за спрощення», — каже пані Боднарчук, яка навчає малих дітей вже 35 років. Але, схоже, вона не надто вірить у те, що зміни будуть дієвими.

«Повірте мені, у кожній новій програмі, яка презентується, першим пунктом іде розвантаження. Але за весь час, поки я працюю, ще ні разу не було ніякого розвантаження», — каже вчителька.

«Велика реформа»

Якщо МОН все-таки ухвалить зміни і розішле нові програми по школах, чи будуть учителі дотримуватися їх з усією відповідальністю?

Самих змін у програмах недостатньо. Потрібно також продумати й те, як їх втілювати, бо вимоги МОН часто ігноруються саме в початковій школі, пише на сайті EdEra користувачка під ніком Пані Юлія, яка брала участь в обговоренні нових програм.

«Значна кількість старшого покоління вчителів ще досі не може відійти від радянських принципів оцінювання і задавання домашніх завдань у першому класі», — скаржиться вона.

У Міносвіти запевняють, що знають про цю проблему. Навіть якщо в класі навчається мало дітей, це ще не означає, що вчитель готовий працювати з ними інтерактивними й цікавими для малюків методиками, каже пані Гриневич.

«І для нас сьогодні виклик – як українського вчителя навчити працювати за такими методиками», — додає міністр.

Вчителька пані Людмила з Сумщини запевняє, що готова навчати дітей за новою програмою хоча б тому, що в неї просто не буде іншого вибору.

«Я працюю на державу. Мені держава довіряє дітей, затверджує зошити і програми. Як вчитель я не маю права зробити крок вліво чи вправо. Є програма – я її виконую», — каже вона. І пояснює, що побоюється втратити робоче місце у разі, якщо надто вільно трактуватиме вимоги нової програми.

У міністерстві запевняють, що розвантаження програм для молодших школярів – лише один з перших кроків у напрямку освітньої реформи.

У країнах, які успішно змінили середню освіту – Канаді, Фінляндії чи Польщі – такі зміни тривали не менше 10 років, нагадують у МОН. І обіцяють попереду «велику реформу», яка передбачатиме 12-річне навчання, перегляд програм для всіх класів і окремі школи для молодших і старших дітей.