uk.wikipedia.org
«Великий талант, вносячи частину самого себе у свій твір, створює цим новий стиль.»
Ілля Рєпін
За церковним календарем 5 серпня вшановують Почаївську ікону Божої Матері, мучеників Трохима, Феофіла, священномученика Аполлінарія, Собор Смоленських Святих, ікону Божої Матері Всіх скорботних».
У народі Трохима називають Безсонником, оскільки йде пора активної роботи, жнив: «Хорошому господарю день малий». На полях у цей час закінчується збір зерна. Наші пращури помітили, що серпневі роси — до чудової погоди.
Іменинниками 5 серпня є:
Аполлінарій, Трохим і Феофіл.
5 серпня народились:
1844 — Ілля Рєпін, український та російський художник-реаліст. Автор картин на українську тематику «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», «Вечорниці», «Гайдамака», «Українська хата».
1899 — Борис Антоненко-Давидович, український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок «Запорошені силуети», «За ширмою», «Слово матері», «Як ми говоримо», «Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки».
1903 — Борис Гмиря, український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського, «Фауст» Шарля Гуно).
1937 — Юрій Хорунжий, український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, «Скифи», «Гонитва до мосту», «Таємна грамота», «Гетьмани України» та ін. Упорядник книжки спогадів «Опреа СВУ — музика ГПУ», «Вибраних творів» Л. Старицької-Черняхівської.
Чи знаєте ви, що:
Користуватись аквареллю Іллю Рєпіна навчив двоюрідний брат Трохим Чапигін (Тронька), розфарбувавши для прикладу чорно-білу картинку в букварі.
Про картину «Запорожці пишуть листа…» Художник писав картину 13 років, і коли у 1891 році Рєпін показав її на своїй виставці, вона стала центральним експонатом і бажаним трофеєм в особистому музеї імператора Олександра ІІІ.
Проте, перед тим, як купити картину, цар наказав міністрові імператорського двору, щоб той через фахівців-істориків перевірив досконало історичну та етнографічну достовірність усіх речей на картині, її художню цінність тощо. Цар цікавився також «політичним змістом» картини, чи, бува, в якихось атрибутах немає прихованих іноземних впливів, а особливо — в кольорах козацьких прапорів.
Крім відомих істориків та мистецтвознавців, картину ретельно «облизав» (вираз Рєпіна) видатний російський філолог, знавець давніх пам’яток культури України Федір Євгенович Корш (1843—1915). Він подав на ім’я царя своє «всеподданейшее заключение»: «Ваше Величество…, знамена козацкие, изображенные художником Репиным на его картине, не содержат по своєму цветовому набору никаких иностранных веяний, а отражают в себе извечную преемственность цветов золотых и небесных, постоянно присущих для всех знаков отличий в Южной Руси (Малороссии) еще во Бремена Великих князей киевских, вплоть до роспуска запорожской вольницы… Сказанному имеется предостаточно письменних подтверждений в отечественных и иностранных сугубо исторических источниках, а равно — в ряде предметов материального искусства тех древних Бремен».
У результаті, імператор купив картину, заплативши за неї художникові «умопомрачительные деньги» – 35 000 карбованців сріблом.
На гроші, одержані від «Запорожців», Рєпін купив у Вітебській губернії маєток Здравнєво, куди і переїхав.
