Тотальна комп’ютерізація робочих місць призвела до появи нових положень Законів про працю, в тому числі – в Законі про відпустки, розроблених і затверджених Мінсоцполітики України. На жаль, юридична просвіта в державі займає не найвищий рівень, або роботодавці не зацікавлені в досконалому виконанні пунктів Трудового законодавства. Одне з запитань, відповідь на яке шукають майже всі працівники, чия робота безпосередньо пов’язана з комп’ютерами, – право на додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів. Тож спробуємо пояснити, чому в деяких випадках додаткова відпустка за роботу за комп’ютером не надається, і як вона має надаватися на практиці.
Додаткова відпустка за роботу на комп’ютері передбачена п 1 ст. 8 Закону про відпустки.
Держслужбовцям така додаткова відпустка не надається
Як повідомляє Державна фіскальна служба України, точки зору якої дотримується і Мінпраці, «щорічна додаткова відпустка, передбачена ст.. 7 та пунктами 1 і 2 ст. 8 Закону про відпустки, надається понад щорічну основну відпустку.
Право на щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці не поширюється на державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, оскільки ст.. 35 Закону про державну службу та ст.. 21 Закону № 2493 державним службовцям та посадовим особам місцевого самоврядування передбачено надання щорічної відпустки тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки. 30 календарних днів становить саме щорічна, а не основна відпустка.
Водночас до щорічних додаткових відпусток за особливий характер праці віднесено також відпустки за ненормований робочий день (п. 2 ст. 8 Закону про відпустки), які також, державним службовцям не надаються».
Атестація робочих місць для надання відпустки за роботу за комп’ютером не потрібна
Досить багато відгуків було про те, що фахівці держпраці на місцях роз’яснюють, що Додаткова відпустка за роботу за комп’ютером не потребує попереднього проведення атестації робочих місць Робота за комп’ютером – сама собою достатня підстава для надання такої відпустки, і ось чому.
Усі працівники мають право на безпечні умови праці – це основа трудового законодавства України. Умови праці під час роботи з персональним комп’ютером, що зафіксовані Державними санітарними правилами і нормами № 7 та Правилами охорони праці № 65, по-перше, не належать до шкідливих, по-друге, наразі не існує порядку атестації особливого характеру роботи.
Право на додаткову відпустку за роботу за комп’ютером мають і сумісники
У листі від 05.06.2008 року № 5305/0/14-08/06 Мінпраці зазначило, що право на додаткові відпустки за особливий характер праці мають і сумісники. При цьому потрібно враховувати те, що ці відпустки надаються залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. Тобто, сумісникам, так само як і працівникам за основним місцем роботи, треба розраховувати спеціальний стаж роботи, який дає право на таку додаткову відпустку.
Як розрахувати стаж роботи, який дає право на додаткову відпустку
Облік стажу роботи, який дає право на додаткову відпустку за роботу за комп’ютером, повинен вести роботодавець. У розрахунок часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці, які мають складати не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.
Для цього недостатньо просто знати трудовий стаж працівника, потрібен щоденний облік годин, проведених за комп’ютером! Затвердженого порядку та форми обліку такого робочого часу не існує. Поточна форма табелю обліку робочого часу не містить спеціальних позначок для фіксування часу з особливим характером роботи. Хоча за необхідності вона може бути доповнена іншими показниками, потрібними для обліку робочого часу на підприємстві.
Отже, за потреби роботодавець може придумати свою позначку для таких днів (літерну або числову) і свою форму табелю обліку робочого часу, яка б дозволяла вести облік стажу, що дає право на таку відпустку.
Додаткова відпустка за особливий характер роботи належить до щорічних відпусток, згідно ч. 1 ст. 4 Закону про відпустки. Тобто на додаткові відпустки за роботу за комп’ютером поширюються усі норми, які стосуються надання щорічних відпусток або заміни їх грошовою компенсацією.
Згідно із ст.. 9 Закону про відпустки, якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємство, повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпустки і не одержав за них грошову компенсацію, то до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки, зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи.
Тож, якщо приймаються на роботу працівники за переведенням, з попереднього місця роботи слід вимагати, зокрема, і довідку про такий стаж роботи.
Компенсація за невикористану відпустку
Додаткова відпустка за особливий характер роботи належить до щорічних відпусток, відповідно, на такий вид відпустки поширюються усі норми, які стосуються надання щорічних відпусток або заміни їх грошовою компенсацією.
Таким чином, працівники, які мають право на таку відпустку, але не скористалися нею, мають право на отримання грошової компенсації за неї у разі звільнення у порядку, встановленому ст.. 24 Закону про відпустки (крім неповнолітніх, яким така заміна відпустки грошима заборонена).
Відповідальність за ненадання відпусток
Ненадання щорічних відпусток є грубим порушенням законодавства про працю, за що роботодавця може бути притягнуто до відповідальності.
Широкої практики надання додаткових відпусток за роботу за комп’ютером в Україні немає, але фактично це є грубим порушенням законодавства про працю, яке загрожує як адміністративними, так і фінансовими санкціями до роботодавців. Відсутність згадки про надання таких відпусток у колективному або трудовому договорі не позбавляє від можливих санкцій. Щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці, передбачені законодавством, мають надаватися відповідним працівникам в обов’язковому порядку, у тому числі якщо колективний договір на підприємстві не укладено, або в колективному договорі не встановлено гарантію щодо встановлення працівникам таких відпусток.
