22 грудня: це цікаво знати

22 Грудня 2016 11:25
tsn.ua

tsn.ua

«Вже нігде нема такого широкого степу, веселого краю, як у нас. Таки нема, нема, нема та й нема! Де такі тихії села? Де такії поважнії, ставнії люде? Де дівчата з такими бровами? Згадати любо, побачити мило, тільки що жити там трудно»
Марко Вовчок

За церковним календарем 22 грудня відзначають зачаття святою Анною Пресвятої Богородиці Діви Марії та вшановують святу Пророчицю Анну.

У народі 22 грудня, вшановуючи Ганну Зимову, старші люди казали: “Прийшли Ганни – сідай у санки”, адже вважалося, що у цей день брав «зачаток» Новий рік, а після дня Ганни зима набирала розгін. Оскільки цей день пов’язаний з зачаттям, він має особливе значення для вагітних жінок. Вони повинні постувати і не виконувати будь-якої роботи.

Також день Ганни Зимової ще називають “родинами сонця”. Бо 22 грудня — день зимового сонцевороту. Світловий день найкоротший у році і після нього наше світило повертає на літо, а зима — на мороз. Від цього часу жінки колись починали готуватися до Різдва – білили хати та прибирали оселі.

А за погодою 22 грудня визначали погоду до кінця зими та на Новий рік. “Яка Ганна до ніченьки, така зима до весноньки” і “Якщо на Ганни сонце променисте – Новоріччя буде морозним; якщо ж ховається за хмари, а на деревах висне іній – під Новий рік буде відлига”.

Іменинниками ж 22 грудня є:

Ганни, Степани, Софрони.

Події 22 грудня:

1917 – у Києві засновано Українську академію мистецтв (з 1934р. Державний художній інститут).

22 грудня відзначають:

День енергетика  (Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи працівників енергетики та електротехнічної промисловості України…» згідно Указу Президента України «Про День енергетика» від 12 листопада 1993 р. № 522/93).

День працівників дипломатичної служби (Свято встановлено в Україні «…ураховуючи важливу роль працівників дипломатичної служби України у підтриманні мирного і взаємовигідного співробітництва України з членами міжнародного співтовариства, забезпеченні при цьому національних інтересів і безпеки України, а також захисті прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном…» згідно Указу Президента України «Про День працівників дипломатичної служби» від 21 листопада 2005 р. № 1639/2005).

22 грудня народились:

1744 — Данило Самойлович, український медик, засновник епідеміології в Російській імперії, фундатор першого в Україні наукового медичного товариства. Першим довів можливість протичумного щеплення.

1833 — Марко Вовчок (Марія Вілінська), українська письменниця. Автор повістей «Інститутка», «Кармелюк», «Невільничка», «Сава Чалий».

Чи знаєте ви, що:

Про Марію Вілінську (Марко Вовчок)
Чоловіки нею захоплювалися, боготворили, кохали й проклинали. Через неї накладали на себе руки. Жінки пліткували, ревнували, заздрили, осуджували й ненавиділи.

За Опанаса Марковича Марія Вілінська вийшла заміж у 16 років, як згодом вона зізнавалася Герценові, ”не кохаючи, а лише прагнучи незалежності”.

Пантелеймон Куліш писав про Марію Маркович: ”Її легковажність і зрадливість загубили мене”

Роман з Іваном Тургенєвим переріс у дружбу, що тривала до смерті письменника 1883 року.

Для невиліковно хворого на сухоти професора історії Степана Єшевського Марко Вовчок була останнім коханням.

Олександра Герцена вона відвідала у 1859 року на англійському острові Вайт, де й зав’язався кількарічний роман.

Літературний критик Микола Добролюбов закохався у Марко Вовчок навесні 1861 року в італійському Неаполі. Олександр Пассек заради Марії Маркович знехтував кар’єрою, відчаєм матері й обуренням знайомих.

Із видавцем і письменником П’єром-Жулем Етцелем стосунки почались як романтичні й перейшли у ділову співпрацю на 40 років.

Трагічну загибель свого троюрідного брата Дмитра Писарєва Марія Маркович пережила дуже тяжко. З своїм другим чоловіком, молодшим на 17 років, Михайлом Лобачем-Жученком, Марко Вовчок прожила свої останні 30 років.

(За мат. cайту « Gazeta.ua»)