Наступний наш сюжет про роботу для тих, хто захищав східні рубежі країни. На Хмельниччині півтори тисячі демобілізованих атовців безробітні. Із початку року працевлаштувати вдалося лише двадцятьох. Це при тому, що вакансій вистачає, кажуть в обласному центрі зайнятості. Чому ж подільській військові не поспішають заробляти «мирні» гроші – далі у сюжеті.
Юрій Станко півтора роки відвоював у зоні АТО. Коли ж повернувся на Хмельниччину, одразу пішов працювати. Однак, йому шукати роботу не довелось. Бо на підприємстві, з якого чоловіка мобілізували у військо,- збереглося за ним місце. Та й робота влаштовувала.
Юрій СТАНКО – майстер зміни
«Робота подобається. Десь на 90 %. Бо завжди є нюанси. І якби не подобалось, то я вже давно звідси пішов. Є можливість заробляти гроші, кар’єрний ріст є, колектив хороший. Можливість працювати є».
Однак не усі демобілізовані атовці одразу стають до роботи. Для багатьох з них питання працевлаштування після війни не завжди актуальне.
Сергій ЧЕРЕШНЯ – директор Хмельницького обласного центру зайнятості
« В першу чергу атовців цікавлять земельні питання…. Ми запрошуємо юристів, вони їм все пояснюють. Також медична реабілітація. Бо кожен 10 – інвалід. Том у в них питання роботи зміщається на другий план».
Та це лише у перші місяці після повернення з війни. Бо теоретично допомога по безробіттю зазвичай більша, ніж потенційна зарплата.
Сергій ЧЕРЕШНЯ – директор Хмельницького обласного центру зайнятості
« Середній розмір допомоги по безробіттю від 3, 5 тисяч до 6, 400. це пов’язано з тим, що вони мали не погане матеріальне забезпечення в період проходження служби. І ще тому, що цих людей забрали з робочих місць і вони ще там отьриму3вали компенсації.
Однак, на ділі ці гроші виплачуються лише 360 календарних днів. І з кожним місяцем така допомога зменшується. По –друге: виплати здійснюються мізерними сумами кілька разів ,які важко спрогнозувати та розпланувати. Тож, у центрах зайнятості переконують, вже через кілька місяців учасники АТО таки почнуть шукати роботу. І більшу половину з них працевлаштувати вдасться. Бо професійна підготовка атовців відповідає потребам ринку. В основному це робітничі професій. Для тих, кому така робота не підходить, пропонують змінити професію. Курси з перепідготовки можна пройти у відповідних навчальних закладах, або ж одразу на підприємстві, де бажаєте працювати.
Петро ГЕБУРА – директор приватного підприємства
« Людина відразу ж включається в робочий процес, знайомиться з усім обладнанням яке у нас є. ..і людина швидше вливається в колектив, швидше вчиться і тає професіоналом».
Створення нових місць вигідне і для роботодавця. Бо тоді держава компенсує йому річну ставку єдиного соціального внеску. Це при умові, що учасника АТО оформлять на роботу офіційно і щонайменше на 2 роки.