Луцький замок або замок Любарта, як його ще називають за ім’ям одного із правителів, – один із найдавніших та найкраще збережених в Україні.
«Перша згадка про Луцьк датується 1085 роком. Тоді в Іпатіївському літописі йшлося, що князь, тікаючи від переслідувань, залишив свою сім’ю за стінами Луцького замку. Тобто, тоді вже існувало і саме місто, і твердиня. Цікаво, що польські історики датують першу згадку про місто ще раніше – 1000-м роком», – розповідає науковий співробітник Державного історико-культурного заповідника у місті Луцьк Олександр Мілінчук.
Спершу замок був дерев’яним, і саме Любарт перебудував його у кам’яний. До речі, колись у Луцьку було два замки: верхній, у якому жив князь з родиною та єпископ (саме він і зберігся найкраще) та окольний, на території якого жила міська еліта, розташовувалися церкви та монастирі. Від окольного замку збереглися залишки мурів.
Можна відчуте себе королем чи королевою, сфотографувавшись у короні. Щоправда, не корону треба надівати на голову, а голову підлаштовувати під неї.
Всередині замку Любарта. Вид з оглядового майданчику на в’їзній вежі.
Легенда про кохання
Із князем Любартом пов’язують не лише розквіт Луцького замку, а й прекрасну історію кохання. Син литовського князя Гедиміна, Любарт одружився із луцькою княжною Агрипіною і отримав ці землі у придане. Подружжя прожило у щасливому шлюбі 19 років, хоча і не мало дітей. Після смерті княжни Любарт одружився знову, але завжди пам’ятав свою першу дружину. За його вказівкою місцеві мешканці рвали квіти на берегах річки Стир, що тече неподалік, і Любарт щодня, до самої смерті, носив їх на могилу першої дружини.
Над Луцьким замком сходить сонце.
Тому місцеві молодята приїздять у день шлюбу у замок Любарта не лише для того, щоб по фотографуватися у гарному місці, а й для того, щоб їхнє кохання було таким же міцним і вірним, як у князя.
Навесні у замку цвітуть дерева, а тому тут особливо гарно в цю пору.
Специфічний спосіб будівництва
«На 80 % замок зберігся таким, яким його збудували у Середні віки. А все завдяки специфічному способу будівництва. На дві третіх висоти стін (а завтовшки вони мають 2,5-3 метри!) вимуровували цегляну коробку, а порожнечу всередині заповнювали битою цеглою, щебенем, камінням і цементуючим розчином. І лише останню третину будували з цегли, як звичайну стіну, – розповідає Олександр Іванович. – Коли замок втратив своє значення, його дозволили розібрати на будівельний матеріал. Але розібравши верхню частину стіни, зрозуміли, що особливо на цеглу там не розживешся. Завдяки цьому стіни на дві третини вціліли».
Міцні стіни Луцького замку.
Що подивитися у Луцькому замку? До наших днів збереглися три замкові вежі: розкішна В’їзна, з якої відкривається неймовірний краєвид на замок та місто (потрапити туди можна із екскурсоводом), скромна прямокутна Владича та Стирова, названа на честь річки Стир.
До речі, в Стировій вежі до наших днів збереглися автентичні старовинні каміни, які можна використовувати за призначенням.
Можна прогулятися критими галереями вздовж стін замку.
А ще у Луцькому замку діють музей книги, музейстаровинних дзвонів, виставки сучасних скульптур та інші екпозиції. А тому тут можна сміливом провести півдня.
У Луцькому замку є як постійні експозиції, наприклад, виставк дзвонів…
…так і змінні, наприклад, виставка кованої скульптури Віктора Семенюка.
Найдавніша споруда міста
Колись у замку був колодязь глибиною у 17 метрів, а ще тут стояла найдавніша споруда міста – церква Івана Богослова, від якої залишився лише фундамент під бляшаним покриттям. Збудована у 1175–1180 роках, вона була першим християнським храмом та першою кам’яною будівлею у Луцьку.
«У 1780 роках, після того, як церква простояла 600 років, її вирішили перебудувати, оскільки храм був дуже маленьким, і всі прихожани не вміщалися у ньому під час служби. Але розібравши старий храм до фундаменту, новий так і не звели. Помер єпископ, який фінансував будівництво, і воно завмерло на довгі віки», – розповідає Олександр Мілінський.
Панорама Луцького замку. У центрі, під металевим покриттям, – фундамент церкви Івана Богослова.
З церквою Івана Богослова пов’язане заснування герба Волині, що є білим хрестом на червоному тлі. Наприкінці життя князь Любарт здійснив паломництво до Єрусалиму, звідки привіз святиню – фрагмент хреста, на якому був розіп’ятий Ісус Христос. І ця щіпка, яка лягла в основу герба, 300 років зберігалося у замковій церві.
А ось і сам фундамент церкви, котрий зберігається під накриттям. Без екскурсовода туди не потрапити.
Завдяки замку виник герб міста
До речі, із твердинею пов’язаний ще й герб міста, на якому зображений Святий Миколай. Коли замок був ще дерев’яним (1085-1330 роки), він витримав 27 нападів монголо-татар і жодного разу не був взятий приступом. Під час одного з особливо небезпечних нападів над замком з’явився образ Святого Миколая, здійнявся сильний вітер, і каміння та стріли, пущені ворогами, не долітали до стін. Відтоді святий є покровителем міста та зображений на його гербі.
На фасаді будівлі – герб міста.
Як дістатися до Луцька
Від Хмельницького до Луцька можна їхати двома способами: через Тернопіль або через Рівне. Ось ці маршрути на карті:
Також між Хмельницьким і Луцьком є автобусне сполучення. Автобуси ходять кілька разів на день, і їхати доведеться біля п’яти годин.
Як дістатися до замка Любарта
Замок Любарта розташований у центрі міста, за адресою: вул. Кафедральна, 1А. Ось схема добирання до замку від автовокзалу:
Режим роботи замку Любарта:
Щодня з 10 до 19 години.
Телефон: (0332)724-588.
