Музей працює з 1993 року, він єдиний в Україні, який презентує регіональну ікону.
«Експонати були зібрані у 1970-80-х роках, під час експедицій закритими у радянські часи храмами. Таким чином рятували сакральні цінності від знищення. Інші ікони, більш нові, потрапили у музей не так давно, їх вилучали під час спроб незаконного вивезення з України», – розповідає провідний науковий співробітник музею Світлана Василевська.
Провідний науковий співробітник музею Світлана Василевська проводить екскурсію.
Яких тільки ікон немає у волинському музеї. Та один образ – просто унікальний! Це Холмська чудотворна ікона Божої Матері, пам’ятка древнього візантійського іконопису кінця ХІ століття. Спеціально для неї облаштували окремий зал, який одночасно є й каплицею, де відбуваються богослужіння.
Причащання святого Онуфрія, 1717 рік. Коронування Богородиці, Непорочне зачаття.
З історії Холмської ікони
Більшу частину свого існування ікона перебувала у Холмі, звідки і назва. Зараз воно відоме як польське місто Хелм, але в давні часи це була українська земля, столиця Галицько-Волинського князівства та резиденція короля Данила Галицького. Саме з його ім’ям пов’язують появу цього чудотворного образу на землях Холмщини.
За давньою традицією, приходячи до особливої ікони, люди залишали їй дарунки, які забивали цвяшками просто в образ. Але з часом їх назбирувалося так багато, що їх знімали та переплавляли на шати. За майже тисячолітню історію таких шат було зроблено декілька, але жодні не збереглися. Збереглися лише золоті пластинки, які прикрашають манжети Богородиці.
Деякий час ікону зберігали у різних родинах окремими частинами.
У 1765 році Папа Римський спеціальним наказом офіційно визнав ікону чудотворною, на знак чого над головами Богородиці та Ісуса були прикріплені золоті вінці, які, на жаль, не збереглися до наших днів.
Найдраматичніші для ікони події відбувалися вже в наш час. В часи Першої світової війни її вивезли до Москви, потім до Києва. Там її зберігали у монастирі на Подолі, а в період радянської влади, щоб вберегти образ від знищення, його розібрали на частини. Вона написана на трьох кипарисових дошках, і кожну дошку зберігали окремо в різних родинах. В четвертій родині зберігався оклад ХІХ століття.
У 1943 році ікону зібрали воєдино і тоді ж принесли до Холма, але вже без окладу, його не віднайшли. І хоча це була Друга світова війна, і місто перебувало під окупацією, але в ньому діяла православна Холмсько-Підляська єпархія на чолі із митрополитом Іларіоном. Він опікувався іконою, згодом вивіз її на Захід. 50 років про ікону нічого не було чути, але весь цей час її зберігала етнічна українська родина священика, який жив у Луцьку.
«У 1996 році ікону передають реставратору нашого музею як приватну річ. Чотири роки її таємно реставрують, і лише у вересні 2000 року її передали у музей з умовою, що вона буде збережена, перебуватиме під надійною охороною, її буде заборонено вивозити із Луцька, але в той же час вона буде у вільному доступі для прихильників усіх християнських віросповідань. Адже Холмська ікона – загальна святиня і для православних, і для римо-католиків, і для греко-католиків», – пояснює Світлана Василевська.
Оплакування Христа, кінець XVII століття.
Є в колекції надцерковні та надвратні хрести XVII-ХІХ століть. Царські врата.
Корисна інформація
Музей волинської ікони розташовується за адресою: Луцьк, вулиця Ярощука, 5.
Тел. (0332)24-34-12, 79-98-83, моб.+380682939660, +380668342114.
Ось схема добирання до музею від замку Любарта:
Вхідний квиток коштує 15 грн (дитячий — 6 грн), екскурсія — 30 грн (для дітей — 15 грн, група до 10 чоловік — 50 грн).
Музей працює з 10 до 18 години. В неділю з 10 до 16 години. Вихідні дні середа і субота.
Читайте також про музей космосу у Переяславі-Хмельницькому, який розташований у… старовинній дерев’яній церкві.
