korrespondent.net
Доповідь Програми розвитку ООН (ПРООН) про розвиток людського потенціалу за 2016 рік зафіксувала катастрофічно низький соціально-економічний та гуманітарний статус України у світі: ми – 84-ті серед 188 країн. Для нас це найнижчий показник за останні роки!
Отож, сьогодні рейтинг України за рівнем людського розвитку відповідає рівню Вірменії і є, за висновками експертів ООН, показником нижче середнього для країн Європи та Центральної Азії.
Сусідні нам країни у цьому рейтингу займають такі позиції: Словенія – 25 місце, Польща – 34, Угорщина — 43, Румунія — 50, Росія — 49, Білорусь – 52. Отож, перед нами у рейтингу ООН — Алжир, а одразу за нами – Йорданія.
Але найсумніший інший показник: ООН звітує, що в Україні близько 60% населення живуть за межею бідності, що визначається як фактичний прожитковий мінімум. А ще рік тому називалась цифра у 50%…
Звичайно, я свідомий, що є Росія і Путін, але не менша кількість причин нашої тотальної бідності має українське коріння!
Тому я переконаний, що головними темами для нинішніх дискусій у медіа (бажано фахових) повинні стати теми МАЙБУТНЬОГО нашого людського розвитку, тобто — майбутнього освіти, науки, охорони здоровʼя, довкілля, здорового способу життя і НАЙВАЖЛИВІШЕ — становлення національної економіки та подолання бідності.
А доки на всіх телеканалах обговорюється пенсія Шокіна, декларації антикорупціонерів і доля концерту Максакової, доти БАГАТА Й ПИХАТА влада продовжує штовхати Україну — країну БІДНИХ — у прірву!
До речі, в цьому ж контексті варто згадати і те, що Україну вже визнали найнещасливішою країною Європи. За звітом World Happiness Report 2017, опублікованого з ініціативи ООН, Україна опинилася на 132-му місці (між Ганою та Угандою), ставши таким чином найнещасливішою країною Європи. Нагадаю, що минулого року Україна була на 123-му місці цього рейтингу. Серед чинників, які впливають на щастя, згідно з дослідженням авторів рейтингу: купівельна спроможність, кількість здорових років життя, впевненість у тому, що в разі біди можна розраховувати на підтримку рідних і близьких, свобода робити життєвий вибір, поширеність благодійності та поширеність корупції.
Микола Томенко, лідер Громадського руху «Рідна країна»
