До того ж дістатися сюди можна досить швидко автобусом чи приміським поїздом із Ужгорода. Тому якщо ви завітали на екскурсію в столицю Закарпаття, приділіть кілька годин невеличкому селищу в Ужанській долині. Самі ж ужгородці полюбляють проводити тут вихідні, відпочиваючи з наметами біля води.
У Невицькому річка Уж протікає через Вулканічний хребет (гірський масив у Карпатах, утворений переважно з вулканічних порід). До одного берега примикає широке поле, з іншого – підступають гори, які прикрашають численні струмки і густі ліси.
Через Невицьке тече річка Уж.
Якраз ці схили, а точніше, один із них, є об’єктом нашої уваги. На ньому, на висоті 125 метрів, стоїть величезна фортеця. І хоча вона напівзруйнована, масштаби її обрисів, які збереглися до наших днів, вражають. Це товсті і високі стіни з бійницями та овальними вікнами, високі вежі, а ще – численні лабіринти, переходи, кам’яні брили. Якою ж могутньою була фортеця в часи свого розквіту!
Стіни Невицького замку збереглися досить добре.
Щоб дістатися до Невицького замку, спершу треба перейти річку через підвісний міст, пройти кілька кілометрів до підніжжя гори, а далі видертися на її вершину. Звідти відкривається панорама широкої Ужанської долини та невеличкого селища, а далі – околиці обласного центру.
Якщо пощастить побувати тут на світанку (для цього слід переночувати у селищі або ж приїхати ранковою електричкою), отримаєте незабутні враження, побачивши, як поступово прокидається природа, а з нею і замок, освітлений першими сонячними променями…
Краєвид з замкової гори на світанку.
Давня історія
Його історія розпочалася дуже давно, ще в ХІІ столітті, коли угорці звели тут земляне городище і вали. Твердиня була останньою опорою місцевих селян, які виступили проти іноземного панування, однак королівські угорські війська захопили її і покарали повстанців.
Залишки ще однієї частково вцілілої вежі Невицького замку.
У ХIV-ХVІІ століттях селище належало князям Другетам, які постійно сварилися між собою і захоплювали землі один в одного. В результаті замок став нікому непотрібною пусткою, ще й отримав репутацію «нечистого» місця. Лише у ХІХ столітті його почали відбудовувати.
Погана Діва
З історією фортеці пов’язана цікава легенда. Жорстока турецька царівна і чаклунка вирішила побудувати у неприступному місці, на високій горі і серед темних лісів, кам’яну фортецю. Щоб зміцнити її якомога краще, вона почала додавати у вапно, яке використовували у старовинні часи замість цементу, материнське молоко і кров. Для цього вбивали людей, і по всій долині стояв плач.
На території фортеці можна побачити зручні сходи з поручнями.
Однак простий сільський парубок Іванко вирішив визволити народ від Поганої Діви (так прозвали жорстоку царівну). Дивовижним чином йому вдалося стати царем, зібрати велике військо та стадо худоби. Військо вирушило вночі, до кожної худобини прив’язали дзвіночок, а поміж роги – в’язанку сіна, яку підпалили.
Підіймаючись до фортеці, ми зустріли такого красеня.
Від здійнятого реву і галасу царівна перелякалася і почала тікати на коні, але зачепилася волоссям за дерево і повисла на ньому. Іванко власноруч вбив Погану Діву, тіло спалив, а над попелом насипав курган, який і досі можна побачити під фортецею.
Деякі науковці вважають, що Погана Діва була реальною історичною особою, однак це була не легендарна турецька царівна, а жорстока і свавільна угорська графиня, яка всіляко знущалася над людьми. Сам угорський король Матьяш вирішив покарати її. Щоб взяти приступом замок, він вчинив із худобою, як розповідає переказ. Таким чином в легенді сплелися вигадки і правда.
Під Невицьким замком гарна місцина, де люди відпочивають із наметами.
