apostrophe.ua
Три роки президентства: про що «забув» Порошенко?
Петра ПОРОШЕНКА журналісти назвали президентом, який забагато обіцяє.
Зважаючи на те, що більша частина його президентського терміну вже позаду, експерти стверджують: обіцянки переважно залишилися красивими словами.
Всім вкарбувались у пам’ять його слова: «Якщо мене оберуть Президентом України, я буду грати чесно і продам концерн «Roshen». Або: «Ми повернемо курс долара, як мінімум, до економічно обґрунтованого. Курс не має бути вище 10 гривень за долар». Чи таке: «Антитерористична операція не може і не буде тривати два–три місяці. Вона повинна і буде тривати години». А ще – обіцянки про дерегуляцію, деофшоризацію, деолігархізацію і ще багато різних «де-»…
На противагу критикам, прихильники називають головним досягненням Президента запровадження з 11 червня 2017 року безвізового режиму з ЄС. Проте, мало хто згадує, що П. ПОРОШЕНКО обіцяв це зробити ще в перший рік свого президентства, тобто у 2015-му: «Можливість вільно подорожувати до Європи дасть якнайшвидше запровадження безвізового режиму з ЄС протягом уже першого року мого президентства. До кінця ж терміну моїх повноважень розраховую добитися необхідних політичних рішень з боку ЄС та розпочати переговори про повноцінне членство України в Європейському Союзі, щоб жити в «сім’ї вольній, новій».
Ми вирішили зупинитися на аналізі лише офіційного документа – передвиборчої програми кандидата на пост Президента України П.О.ПОРОШЕНКА, опублікованої на сайті Центрвиборчкому. Що ж іще обіцяв Петро ПОРОШЕНКО у разі свого обрання, і чого, як виявилося, марно чекали українці три роки поспіль?
До вашої уваги – НЕВИКОНАНІ обіцянки нашого гаранта.
| Цитата з передвиборчої програми кандидата на пост Президента України Петра Порошенка | Аналіз |
| «Стану гарантом збереження щойно відновленої парламентсько-президентської форми правління, за якої Уряд формується коаліцією фракцій та депутатів. Не претендуватиму на повноваження більші, ніж ті, на які ви мене оберете». | Не виконано. Фактично, Порошенку вдалося реалізувати свій план цілковитого контролю не лише над виконавчою та законодавчою гілками влади, а й над судовою. Ухвалені зміни до Конституції України в частині правосуддя закріпили, як мінімум, до 2018 року утворення, реорганізацію, ліквідацію судів, а також переведення суддів з одного суду до іншого – за Президентом України. Тобто, фактично, Президент буде керівником і судової системи, що суперечить базовим принципам стримувань і противаг та розподілу влади. |
| «Забезпечу повне перезавантаження влади. Докладу всіх зусиль у рамках своїх конституційних повноважень, щоб до кінця 2014 року відбулися дострокові парламентські вибори суто на пропорційній основі за відкритими списками». | Не виконано. «Повне перезавантаження» влади не вдалося: люстрація провалилася, політику і бізнес так і не розділили, а кадрова політика – найбільш скритикована як експертами, так і суспільством. 26 жовтня 2014 року відбулися позачергові вибори народних депутатів України, проте за старою, змішаною системою: 225 депутатів обиралися в загальнодержавному багатомандатному окрузі за виборчими списками від політичних партій, а інші 225 — за мажоритарною системою в одномандатних округах. |
| «Має відбутися децентралізація влади. Громади на місцях отримають більше прав і грошей на реалізацію повноважень. Виконавча влада в областях належатиме не призначеним згори «губернаторам», а виконкомам, сформованим облрадами, обраними людьми». | Не виконано. Посади «губернаторів» залишилися, призначає їх, як і раніше, Президент. |
| «У якості першочергового внесу до Верховної Ради закон про парламентську опозицію». | Не виконано. Жодного законопроекту з цього питання не підготовлено. Поняття «опозиція» та «коаліція» в Регламенті Верховної Ради досі відсутні. |
| «Аграрна галузь може стати точкою прориву для української економіки».
|
Не стала. «Проривом» Порошенка у цій галузі можна назвати лише зобов’язання України за черговий транш МВФ скасувати мораторій на продаж земель сільгосппризначення. |
| «Структура власності ЗМІ стане прозорою, а конкурентне середовище в цій сфері – посилене. Створення суспільного телебачення є на порядку денному як невідкладне питання». | Демонополізація медіа так і не відбулася, ключові українські олігархи мають вже по 5-8 телеканалів, через що вони прямо диктують генеральну політичну лінію в інформаційному мовленні каналів. «UA:Перший», як база для суспільного ТБ, здебільшого ретранслює закордонний багатосерійний «секонд-хенд», а не створює новітній якісний український продукт. |
| «Звичайно, я за збільшення зарплат, пенсій і стипендій. За збереження і примноження всіх соціальних виплат, передбачених чинним законодавством, «дітям війни», «афганцям», «чорнобильцям», інвалідам, одиноким мамам, сиротам. Я за потужні грошові вливання в освіту. За доступність кваліфікованої медичної допомоги для всіх громадян…» | Насправді, усі три роки президентства Порошенка відзначилися скороченням та призупиненням багатьох соціальних пільг і виплат. Водночас бюджетні витрати на утримання високопосадовців (у тому числі Президента та його Адміністрації) щороку зростають на сотні мільйонів гривень. А зарплати урядовців, депутатів та інших чиновників зросли від кількох до сотень разів. |
| «Маю і власний досвід в економіці як господарник, який свого часу створив чимало робочих місць. Добре знаю, як примножити наше національне багатство та наповнити бюджет». | Офіційною доповіддю Програми розвитку ООН про розвиток людського потенціалу за 2016 рік зафіксовано катастрофічно низький соціально-економічний та гуманітарний статус України у світі: ми – 84-ті серед 188 країн. Цей показник – нижче середнього для країн Європи та Центральної Азії. Крім того, ООН звітує, що в Україні близько 60% населення живуть за межею бідності, що визначається як фактичний прожитковий мінімум. А лише рік тому називалася цифра у 50%. |
| «Антикорупційна люстрація судових, правоохоронних, податкових і митних органів. Встановлення публічного контролю за призначенням і діяльністю суддів і створення системи їхнього автономного функціонування, незалежного від законодавчої та виконавчої гілок влади». | Не виконано. Лише кілька прикладів: досі працюють судді Конституційного Суду, які, згідно з Постановою Верховного Суду від 2 грудня 2014 року, мають бути звільненими за участь у так званому «конституційному перевороті» та зміні конституційного ладу. 315 тисяч гривень на місяць – такий новий «соціальний стандарт» введено в Україні з 1 січня 2017 року законом «Про судоустрій і статус суддів», йдеться про бюджетну зарплату українських суддів. Не забуваймо і про «особливі пенсії», тобто щомісячне довічне грошове утримання суддів, яке може становити до 90% зарплати. |
| «Антимонопольний комітет має стати ключовим економічним регулятором. Поле його діяльності – від забезпечення вільної конкуренції у великому бізнесі до гарантій малому підприємництву. Так само це стосується якості та вартості послуг в житлово-комунальній сфері, де теж орудує жахлива монополія». | Монополія на ринку житлово-комунальних послуг зберігається і донині. Окрім того, українці на контрольованій Україною території змушені платити удвічі більші тарифи, ніж мешканці окупованих територій, через взаємовигідні торговельні стосунки між українською владою і окупаційною «владою» ОРДЛО. |
| «Зняти «корупційний податок» на економіку. Соціально відповідальний бізнес має платити податки до бюджету, а не хабарі окремим чиновникам. Кількість податків слід скоротити, ставки – зменшити, всі офшори – перекрити».
|
Жоден пункт не виконано. Кількість податків та розмір хабарів, навпаки, збільшились. Щодо офшорів, то, як відомо, і сам Президент став фігурантом корупційного скандалу з офшорами, який нічим не закінчився, бо виявилося, що створення офшорів для бізнесу Порошенка «було необхідним». |
| «Пріоритетом стануть політична та дипломатична боротьба за повернення тимчасово окупованого Криму, збереження територіальної цілісності України, для чого глава держави повинен чути голос кожного регіону нашої соборної країни». | Не виконано. Декларативні заяви не підтверджені жодною державною програмою. |
| «Окремої ваги питання – забезпечення енергетичної незалежності, диверсифікація поставок газу». | Показовою у цьому сенсі є вугільна афера з так званою схемою «Роттердам+», або, як уже можна сказати, афера низки олігархів та посадових осіб як з боку України, так і з боку окупованих територій. Як виявилося, Україна на рівні керівництва держави (як мінімум, Президента, прем’єра та їхнього оточення) у змові з Рінатом Ахметовим та його компанією, а також за домовленості з представниками незаконної «влади» ДНР та ЛНР, не один місяць забезпечували Україну вугіллям з окупованої території, яке закуповується за набагато нижчою ціною, аніж та, що передбачена формулою «Роттердам+» та закладена у тарифах для українських громадян. До речі, генпрокурор Ю. Луценко під час свого звіту у парламенті схему закупівлі вугілля за формулою «Роттердам+» назвав корупційною загрозою. |
На виконання передвиборчих обіцянок у ПОРОШЕНКА є ще два роки. Згідно зі ст. 103 розд.V Конституції України, чергові вибори Президента відбуваються в останню неділю березня п’ятого року його повноважень. Тобто, вони мають бути призначені на 31 березня 2019 року. Якщо народ не вирішить інакше!
