А робилося все це, за словами чиновників, тому що не було схеми комплексного озеленення території міста Хмельницького. Її й представляли на обговорення у міській раді. Розробляло схему державне підприємство «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» ім. Ю. М. Білоконя». Ще у 2015 році із міського бюджету підприємству за це заплатили 365 тисяч гривень.
Екс-керівник департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Володимир Швець пояснив, що гроші місто заплатило, але навіть технічне завдання для розробки схеми, складав сам інститут.
«Вони (ДП Діпромісто – авт.) навіть не залучали фахівців міської екології. Перший раз до схеми звернулися аж у квітні минулого року. Тому їх (інститут – авт.) треба дотиснути, щоб вони за ті гроші зробили нормальну роботу, а не те, що зробили!» — пояснив Володимир Швець.
Натомість, заступник міського голови Андрій Бондаренко каже, що протягом півтора роки, спільно з екологами та управліннями, вивчали план, розглядали пропозиції та направляли “Діпромісту”, щоб ті вносили зміни. Чиновник каже, тягнути довго немає сенсу, тому схему оприлюднили для обговорення і вже спільно з пропозиціями громади, направлятимуть до інституту, щоб ті внесли остаточні зміни. Хоча у міській раді зізнаються – «Діпромісто» зміни вносить дуже неохоче і можливо, доведеться самому доопрацьовувати ту схему.
Серед серйозних недопрацювань і Володимир Швець і активістка Альона Береза називають те, що частина земельних ділянок де зараз є, або мали би бути зелені зони, у цій схемі або взагалі не зазначені, або уже визначені як зони ділової забудови.
«Таке враження, що деякі ділянки на карті міста спеціально приховали, адже ми знаємо, що деякі депутати їздять в «Діпромісто», щоб забезпечити можливість будуватися там, де не можна. Ці ділянки потрібно виділити на карті міста зеленим кольором, тому що там рано чи пізно усе буде забудовано», – припустив Володимир Швець.
Присутні зазначили, що чимало ділянок де вже є зелені зони, не вказані на карті і припустили, що ймовірно їх “забули” навмисно, щоб потім без проблем змінити цільове призначення. Так серед “забутих” зон зазначили березовий гай на вулиці Шептицького, велику території між двома автостоянками по вулиці Молодіжній, де є припущення, що її можуть “захотіти вирізати і забудувати”,
«Одна із головних вимог – зазначити зону від вулиці Свободи до Старокостянтинівського шосе, усю територію від річки Південний Буг до проїжджої частини вулиці Прибузької без виключення, як зони зелених насаджень загального користування. Це зауваження стосується і земельних ділянок із кадастровими номерами, а саме — Спорт Сіті, Льодовий палац і Спортивний палац. На вулиці Гарнізонній, навпроти поліклініки №3 позначити існуючий сквер, а також частина території біля озера у мікрорайні Озерна, яка уже позначена як ділова забудова, визначити її як зелена зона. Тим більше, що міська рада вже почала працювати щодо незабудови тієї ділянки», – зазначила активістка Альона Береза.
Володимир Швець зазначив, що у масивах, які забудовуються, як ось Заріччя, варто було б вказати, що на 60 гектарах має бути, до прикладу, 5 гектарів, або визначений відсоток — зелені зони. Тоді, на думку Володимира Федоровича, який би забудовник не зайшов на ту територію, буде зрозуміло, що коли розроблятиметься схема забудови, управління архітектури видасть умови і обмеження таким чином, щоб цей відсоток площі залишився під зеленими зонами. Таким чином можна розв’язати проблему забудови зелених зон. Також, за словами Швеця, варто вказати у схемі існуючі зони насаджень на територіях багатоквартирної забудови.
“Наприклад, на території між вулицями Зарічанською та Проспектом Миру є зелені зони, за якими багато років полюють різні забудовники. Якщо їх не показати, то рано чи пізно там з’являться будинки”, — зазначив Володимир Швець.
Пан Бондаренко «забуті» інститутом ділянки пояснив тим, що при розробці схеми за основу брали чинну містобудівну документацію.
«Тобто, якщо колишні рекреаційні зони у 2015 році були переведені у зони громадської забудови і там вже видані містобудівні умови, то інститут показував це за існуючою містобудівною ситуацією. Можливо ми не всі ділянки такі проконтролювали, але те, що можливо, буде змінено. А там, де вже є забудова, ну то як його можна визначити, що там зелена зона?» – пояснює чиновник.
Багато зауважень поступало і від працівників Хмельницького національного університету.
«Ми виїжджали на місця, які за даною схемою повинні бути озелененні. Там, де працівники «Діпромісто» пропонують висадити 300 дерев, і тридцять не влізе, а там де є можливість створити сквер, вони пропонують висадити такі рослини, які навряд чи приживуться в нас», – обурюється під час обговорення проекту доцент, доктор сільськогосподарських наук, завідувач кафедри екології ХНУ Наталія Міронова.
Загалом же Олександр Чорнієвич, директор Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів зазначив, що у місті є 251,77 гектара під уже визначеними парками і скверами міста та зеленими насадженнями в межах багатоквартирної жітлової забудови. Але для того, щоб “вийти на нормативи” місту потрібно ще 369,6 гектара загальноміських зелених зон. Нестачу планують закрити за рахунок молодіжного парку, на який просили 5,5 гектара, але міська рада дала дозвіл лише на 4, та за рахунок острову закоханих, який теж включать у зелену зону міста, як окремий об’єкт.
Усі питання та пропозиції, що були озвучені під час зустрічі, заступник міського голови Андрій Бондаренко пообіцяв передати розробнику проекту «Схема комплексного озеленення території міста Хмельницького».
