У Остапа Вишні є геніальний твір, який називається “Чухраїнці”, де йдеться про “дивацький нарід – “чухраїнці” – що жив у чудернацькій країні “Чукрен”. Нагадаю, ці “чухраїнці” мали цілих аж п’ять глибоко національних рис:
1. Якби ж знаття?
2. Забув.
3. Спізнивсь.
4. Якось то воно буде!
5. Я так і знав.
Отож, вже немає більшовицького режиму, який ув’язнив Остапа Вишню, немає радянського режиму, а “дивацькі” риси українського народу, на жаль, досі зберігаються. Адже нічим інакшим, як “особливостями” національного характеру – занадто великою толерантністю, критичністю один до одного та надмірною повагою до чужинців – не можна назвати нинішню дуже дивну дискусію проте, ким нам краще обрати Саакашвілі – президентом чи депутатом Верховної Ради…
Поясню: відповідно до ст. 103 Конституції України “Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п’яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою”.
А відповідно до закону про вибори народних депутатів, “депутатом може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років”.
Як відомо, Саакашвілі почав активну діяльність в Україні на запрошення Петра Порошенка, коли став радником Президента у лютому 2015 року. А українське громадянство Саакашвілі отримав від Порошенка 29 травня 2015 року.
Отож, якщо припустити , що буде підтримана ідея дочасних парламентських виборів, які відбудуться на початку наступного року, то ні Саакашвілі, ні його грузинські колеги не матимуть права балотуватися до Верховної Ради. Не матимуть права бути народними депутатами вони навіть у разі чергових виборів до ВР, які мають відбутися у 2019 році.
Що ж стосується президентських виборів, то тут взагалі немає про що говорити, адже мова йде про 10 років постійного проживання на території України громадянина України, яких Саакашвілі не має…
Тому моя порада українцям – змінювати наш “дивний” характер і нарешті почати думати, як САМИМ будувати Україну, а не чекати на тих, хто приїде і зробить це за нас!