zakustom.ru
За традицією, 29 серпня ― це вже третій Спас. Перший, він же Медовий або Маковий, припадає на 14 серпня ― свято Походження (знесення) чесних древ Животворящого Хреста Господнього. Другим, або Яблучним Спасом (19 серпня), зветься свято Преображення Господа Ісуса Христа. І, власне, день пам’яті Нерукотворного Образа Спасителя у народі називають ще Спас «на полотні», Хлібний або Горіховий.
День пам’яті Нерукотворного Образа Спасителя
За повір’ям, до Спасителя прийшов живописець із листом, у якому володар міста Едесси (сучасна Туреччина) кликав його до себе. Хворий на проказу месопотамський цар дізнався про здатність Ісуса зціляти від невиліковних хвороб. Художник взявся малювати Христа, але не міг — риси на полотні розпливалися. Тоді Ісус витер обличчя рушником — і на ньому відбився його образ. Один із учнів Христа відніс рушник царю і зцілив його.
29 серпня 944 року за наказом візантійського імператора Костянтина Багрянородного Нерукотворний Образ Спасителя був перенесений з міста Едесси до Константинополя. Про подальшу долю Нерукотворного Образу існує декілька переказів. За одним – його викрали хрестоносці за часів їх владарювання у Константинополі (1204—1261), але корабель, на який була взята святиня, потонув у Мармуровому морі. За іншими переданнями, Нерукотворний Образ був переданий близько 1362 року до Генуї, де зберігається в монастирі на честь апостола Варфоломія.
Відомо, що Нерукотворний Образ неодноразово давав з себе точні відбитки. Один з них, т.зв. «на керамії», відбився, коли Ананія ховав образ біля стіни дорогою в Едессу; інший, відбившись на плащі, потрапив до Грузії.
Божественний Лик Спасителя, який відпечатався на полотні (убрусі), є одним із найпоширеніших образів у слов’янській іконописній традиції. Вважається, що перші візантійські й давньоруські ікони писалися саме з нерукотворного образу Спасителя. Саме цю ікону вишивали на бойових стягах війська, які йшли в похід; заходячи в храм, віруючі люди разом з іншими молитвами читають тропар Нерукотворному Образу Спасителя, що свідчить про особливе вшанування святині.
Горіховий Спас у народі
wikipedia.org
У народі Третій Спас називають не лише Горіховим, а й Полотняним, а також Хлібним. Після свята Успіння Пресвятої Богородиці закінчувалася жнива, а значить, на Третій Спас уже пекли новий хліб і пироги з борошна нового врожаю.
Третій Спас по праву називали Горіховим Спасом, бо в цей час достигали лісові горіхи, і можна було їх заготовляти і освячувати в церкві. У деяких місцях на початку ритуалу горіхового збору в ліс посилали найстаршу жінку для пробного збору. Скільки вона приносила за день горіхів, для решти було мірою, і потрібно було збирати не менше. Збір горіхів міг тривати протягом кількох днів.
За народними спостереженнями, в один і той же рік не могло бути врожаю і на горіхи, і на хліб. А тому врожай горіхів передвіщав гарний урожай хліба наступного року. Також на Горіховий Спас із ліщини заготовляли віники для лазні. Вважалося, що за їх допомогою зцілювалися від найважчих хвороб. І сушити такі віники потрібно було подалі від віників із гілок інших дерев.
На Горіховий Спас в багатьох містах раніше влаштовували ярмарки, де продавали домоткані полотна. У народі говорили: «Перший Спас — на воді стоять, Другий Спас — яблука їдять, Третій Спас — на горі полотна продають». Звідси ще одна його назва – «Спас на полотні», або Полотняний Спас. Вважалося, що торгівля в цей день буде особливо сприятливою.
У цей день випікають хліб із нового врожаю, і після освячення він є головним на столі цього дня. Поряд також мають бути мед, яблука та горіхи. Як і на Маковий Спас, цього дня треба освячувати воду, а воду з підземних джерел вважають цілющою.
Прикмети та повір’я
- Третій Спас — хліба припас
- Третій Спас на полотні, а хлібець на току
- Коли гарний Третій Спас — взимку буде квас
- Багато горіхів на Спас — через рік запасешся хліба про запас
- Третій Спас запитає у вас: чи жнивували, чи в холодку пролежали
На Горіховий Спас, попри те, що календар показував літо, фактично, наступала осінь, ставало холодно. Багато перелітних птахів відлітали на зимівлю до теплих країв, наприклад, ластівки й журавлі. У наш час через глобальне потепління ці терміни відсунулися на пізніший, осінній час.
У народі говорили:
- Післяуспіння прийшло — сонце на осінь пішло
- Ластівки відлітають у три рази, у три Спаса
- Журавель до Третього Спасу відлітає
- Якщо журавель відлітає до Третього Спасу, то на Покрову буде морозно, а ні — так і зима зажде
Підготувала Юлія Царенко
За матеріалами ostriv.in.ua, cerkva.info, lady.tochka.net, podrobnosti.ua
