«Раніше внизу було ще село, – продовжує науковий співробітник відділу охорони пам’яток історії та культури у Хмельницькій області Володимир Анатолійович. – Уявіть собі, що люди звідти ще під горб змушені були йти в магазин щось купити. А я вам скажу, що деякі сільські мешканці кажуть, що вони навіть не знають, хто там на низу жив, бо люди були старі, їм не було потреби виходити. Зараз там села немає».
Як пояснює археолог Володимир Захар’єв, річка Бобравка раніше доходила майже до села Голозубинці. Тепер повисихало-повисихало і в результаті десь звідси ще приблизно півкілометра вона йде. Значить, як тут утворилося це диво природи? Ці каміння, які ви бачите – це так званий травертин. Найновіший вапняк, який створила природа. Тобто джерела виганяли вапняк із землі і потихеньку воно настоювалося. Можна придивитися, що текло, так як в печерах. А потім воно повністю перекрило долину. Пізніше в силу певних обставин розстріскалося і водою було знесено вниз. Утворилося озерце таке. А тепер ми бачимо, що ще й люди допомогли, підігнали і маємо те що маємо – дуже гарне місце для нас.
Вадим ВАСИЛИШИН
