«Я прагнув до кінця бути чесним у своїй творчості…»
Г.Світлицький
Він був першим в Україні народним художником. А ще – чудовим скрипалем та композитором.
Григорій Петрович Світлицький народився 27 вересня 1872 р. в Києві. Малювання навчався у Київській рисувальній школі відомого художника Миколи Мурашка, затим – у Петербурзькій академії мистецтв, де його вчителем був, зокрема, І.Рєпін. Працював у майстерні А. Куїнджі, з яким затоваришував.
Мешкаючи в Петербурзі, Світлицький брав участь у багатьох виставках Товариства передвижників, Товариства акварелістів, Товариства художників ім. К.Костанді. З перших робіт привернув увагу знавців і поціновувачів як майстер світло¬вого живопису. Ознакою його неповторної мистецької манери стали пейзажі — «Срібна ніч», «Зійшов місяць», «Марусина хата», інші талановиті роботи, які передають красу української природи.
Цікаво, що Г. Світлицький – автор технології виготовлення фарб, завдяки якій його картини досі зберігають свої кольори, не тьмяніючи.
1919 р. Григорій Світлицький повертається до Києва. Займається переважно графікою: працює над плакатами, портретами, ілюструє книги. Бере участь у благодійних концертах на підтримку голодуючих, у діяльності Українського мистецького об’єднання.
Від 1947 р. – професор Київського художнього інституту.
Помер Г.П.Світлицький 28 липня 1948 р. в Києві. Похований на Лук’янівському цвинтарі.
Художні твори Григорія Світлицького зберігаються у музеях Києва, Львова, Одеси, Сум, Харкова.
1958 р. у Києві, на вул. Дегтярній, 30, де мешкав Г.Світлицький, було створено музей, на будинку встановлено меморіальну дошку, а у дворі — погруддя художника. 1961р. на його честь названо одну з київських вулиць.
1992 р. під приводом ремонту музей було закрито. У 2012р. з нього зникли всі експонати, були знищені погруддя та меморіальна дошка. Два роки тому будівля стояла напівзруйнованою, на цей час, не виключено, її вже остаточно знищили «забудовники».
Підготувала Олена Бондаренко, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»